Проміжна фінансова звітність Фонду є фінансовою звітністю загального призначення, яка сформована з метою достовірно подання фінансового стану, фінансових результатів діяльності та грошових потоків Фонду для задоволення інформаційних потреб широкого кола користувачів при прийнятті ними економічних рішень. Концептуальною основою фінансової звітності Фонду за період з 01 січня 2026 р. по 30 червня 2026 року, є Міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ), включаючи Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку (МСБО) та Тлумачення (КТМФЗ, ПКТ), видані Радою з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (РМСБО), що офіційно оприлюдненні на веб-сайті Міністерства фінансів України. Підготовлена Адміністратором фінансова звітність чітко та без будь-яких застережень відповідає всім вимогам чинних МСФЗ з врахуванням змін, внесених РМСБО, дотримання яких забезпечує достовірне подання інформації в фінансовій звітності, а саме, доречної, достовірної, зіставної та зрозумілої інформації. При формуванні фінансової звітності Фонду керувалося також вимогами національних законодавчих та нормативних актів щодо організації і ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, які не протирічать вимогам МСФЗ.

Проміжна фінансова звітність Фонду є фінансовою звітністю загального призначення, яка сформована з метою достовірно подання фінансового стану, фінансових результатів діяльності та грошових потоків Фонду для задоволення інформаційних потреб широкого кола користувачів при прийнятті ними економічних рішень. Концептуальною основою фінансової звітності Фонду за період з 01 січня 2026 р. по 30 червня 2026 року, є Міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ), включаючи Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку (МСБО) та Тлумачення (КТМФЗ, ПКТ), видані Радою з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (РМСБО), що офіційно оприлюдненні на веб-сайті Міністерства фінансів України. Підготовлена Адміністратором фінансова звітність чітко та без будь-яких застережень відповідає всім вимогам чинних МСФЗ з врахуванням змін, внесених РМСБО, дотримання яких забезпечує достовірне подання інформації в фінансовій звітності, а саме, доречної, достовірної, зіставної та зрозумілої інформації. При формуванні фінансової звітності Фонду керувалося також вимогами національних законодавчих та нормативних актів щодо організації і ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, які не протирічать вимогам МСФЗ.

За період, що закінчився 30 червня 2026 року

Валюта подання звітності відповідає функціональній валюті, якою є національна валюта України – гривня.

Звітність складено у тисячах гривень, округлених до цілих

Проміжна фінансова звітність Фонду є фінансовою звітністю загального призначення, яка сформована з метою достовірно подання фінансового стану, фінансових результатів діяльності та грошових потоків Фонду для задоволення інформаційних потреб широкого кола користувачів при прийнятті ними економічних рішень.

Концептуальною основою фінансової звітності Фонду за період  з 01 січня 2026 р. по 30 червня 2026 року, є Міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ), включаючи Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку (МСБО) та Тлумачення (КТМФЗ, ПКТ), видані Радою з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (РМСБО), що офіційно оприлюдненні на веб-сайті Міністерства фінансів України.

Підготовлена Адміністратором фінансова звітність чітко та без будь-яких застережень відповідає всім вимогам чинних МСФЗ з врахуванням змін, внесених РМСБО, дотримання яких забезпечує достовірне подання інформації в фінансовій звітності, а саме, доречної, достовірної, зіставної та зрозумілої інформації.

При формуванні фінансової звітності Фонду керувалося також вимогами національних законодавчих та нормативних актів щодо організації і ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, які не протирічать вимогам МСФЗ.

До складу професійних витрат входять витрати на професійні послуги, в т.ч. аудиторські послуги, послуги компанії з управління активами, послуги зберігача, послуги торговця, РКО. До складу інших операційних витрат віднесено витрати на створення резервів кредитних ризиків, та інші витрати, які не відносяться до складу основних операційних витрат. До складу фінансових витрат віднесено витрати, від переоцінки вартості зобов'язань перед учасниками.

Компанія оцінює станом на кожну звітну дату резерв під збитки за фінансовим інструментом у розмірі, що дорівнює: - 12-місячним очікуваним кредитним збиткам у разі, якщо кредитний ризик на звітну дату не зазнав значного зростання з моменту первісного визнання; - очікуваним кредитним збиткам за весь строк дії фінансового інструменту, якщо кредитний ризик за таким фінансовим інструментом значно зріс із моменту первісного визнання. У випадку фінансових активів кредитним збитком є теперішня вартість різниці між договірними грошовими потоками, належними до сплати на користь Фонду за договором; і грошовими потоками, які Фонд очікує одержати на свою користь. Станом на кожну звітну дату Компанія оцінює, чи зазнав кредитний ризик за фінансовим інструментом значного зростання з моменту первісного визнання. При виконанні такої оцінки Компанія замість зміни суми очікуваних кредитних збитків використовує зміну ризику настання дефолту (невиконання зобов'язань) протягом очікуваного строку дії фінансового інструмента. Для виконання такої оцінки Компанія порівнює ризик настання дефолту (невиконання зобов'язань) за фінансовим інструментом станом на звітну дату з ризиком настання дефолту за фінансовим інструментом станом на дату первісного визнання, і враховує при цьому обґрунтовано необхідну та підтверджувану інформацію, що є доступною без надмірних витрат або зусиль, і вказує на значне зростання кредитного ризику з моменту первісного визнання. Компанія може зробити припущення про те, що кредитний ризик за фінансовим інструментом не зазнав значного зростання з моменту первісного визнання, якщо було з'ясовано, що фінансовий інструмент має низький рівень кредитного ризику станом на звітну дату. У випадку фінансового активу, що є кредитно-знеціненим станом на звітну дату, але не є придбаним або створеним кредитно-знеціненим фінансовим активом, Компанія оцінює очікувані кредитні збитки як різницю між валовою балансовою вартістю активу та теперішньою вартістю очікуваних майбутніх грошових потоків, дисконтованою за первісною ефективною ставкою відсотка за фінансовим активом. Будь-яке коригування визнається в прибутку або збитку як прибуток або збиток від зменшення корисності. Резерв на покриття збитків від зменшення корисності визначається як різниця між балансовою вартістю та теперішньою вартістю очікуваних майбутніх грошових потоків. Визначення суми резерву на покриття збитків від зменшення корисності відбувається на основі аналізу дебіторів та відображає суму, яка, на думку керівництва, достатня для покриття понесених збитків. Для фінансових активів, які є істотними, резерви створюються на основі індивідуальної оцінки окремих дебіторів, для фінансових активів, суми яких індивідуально не є істотними – на основі групової оцінки. Фактори, які Фонд розглядає при визначенні того, чи є у нього об’єктивні свідчення наявності збитків від зменшення корисності, включають інформацію про тенденції непогашення заборгованості у строк, ліквідність, платоспроможність боржника. Для групи дебіторів такими факторами є негативні зміни у стані платежів позичальників у групі, таких як збільшення кількості прострочених платежів; негативні економічні умови у галузі або географічному регіоні. У своїй роботі Компанія застосовує для оцінювання очікуваних кредитних збитків практичні прийоми, що відповідають принципам, наведеним у пункті 5.5.17 МСФЗ 9 «Фінансові інструменти». Залежно від ситуації керівництво Компанії використовує для оцінювання 12-місячних очікуваних кредитних збитків або очікуваних кредитних збитків за весь строк дії за фінансовими активами свій власний досвід кредитних збитків за торговельною дебіторською заборгованістю. Для оцінювання кредитних збитків за депозитами Компанія використовує диверсифікацію за строками розміщення депозитів, рейтингом банків за ступенем надійності, отриману з відкритих джерел, інформацію щодо банківської установи, опубліковану на сайті Національного банку України, рейтингових агентств : • при розміщенні депозиту в банку з високою надійністю (інвестиційний рівень рейтингу uaAAA, uaAA, uaA, uaBBB та банки, що мають прогноз «стабільний», що присвоюється рейтинговими агентствами, які внесені до Державного реєстру уповноважених рейтингових агентств НКЦПФР) на дату розміщення коштів резерв збитків розраховується в залежності від строку та умов розміщення (при розміщенні від 1 до 6 місяців – розмір збитку складає – «0%», від 6 місяців до 1 року – «1%», більше 1 року – «2%» від суми розміщення; • при розміщенні депозиту в банку з більш низьким кредитним рейтингом (спекулятивний рівень рейтингу, що присвоюється рейтинговими агентствами, які внесені до Державного реєстру уповноважених рейтингових агентств НКЦПФР) на дату розміщення коштів резерв збитку розраховується у розмірі від «5%» до «15%» в залежності від розміру ризику.

Асоційоване підприємство – це суб’єкт господарювання, на який інвестор має суттєвий вплив. Для визначення справедливої вартості фінансових активів Адміністратор застосовує методи, передбачені МСФЗ 13 «Оцінка справедливої вартості», зокрема, оцінки справедливої вартості за допомогою ієрархії справедливої вартості, яка відображає значущість вхідних даних, використаних при складанні оцінок. Ієрархія справедливої вартості має такі рівні: а) ціни котирувань (некориговані) на активних ринках для ідентичних активів або зобов'язань (рівень 1); б) вхідні дані, інші ніж ціни котирувань, що увійшли у рівень 1, які спостерігаються для активу або зобов'язання або прямо (тобто як ціни), або опосередковано (тобто отримані на підставі цін) (рівень 2); в) вхідні дані для активу чи зобов'язання, що не ґрунтуються на даних ринку, які можна спостерігати (неспостережні вхідні дані) (рівень 3). Компанія докладає зусиль для максимального використання джерел, передбачених рівнем 1 та рівнем 2 і мінімізує застосування даних рівня 3 (у разі відсутності відкритих даних з перших двох рівнів джерел).

Фінансова звітність Фонду за період: 01.01.2026 р. – 30.06.2026 р. була затверджена рішенням Ради Фонду 03 липня 2026 року. Ні засновники Фонду, ні інші особи не мають права вносити зміни до цієї фінансової звітності після її затвердження. Проміжна фінансова звітність Фонду не є затверджена звітом щодо огляду проміжної фінансової звітності аудиторською фірмою.

Облікові політики – конкретні принципи, основи, домовленості, правила та практика, застосовані суб'єктом господарювання при складанні та поданні фінансової звітності. МСФЗ наводить облікові політики, які, за висновком РМСБО, дають змогу скласти таку фінансову звітність, яка міститиме доречну та достовірну інформацію про операції, інші події та умови, до яких вони застосовуються. Такі політики не слід застосовувати, якщо вплив їх застосування є несуттєвим. Облікова політика Фонду розроблена та затверджена керівництвом Адміністратора відповідно до вимог МСБО 8 «Облікові політики, зміни в облікових оцінках та помилки» та інших чинних МСФЗ, зокрема, МСФЗ 9 «Фінансові інструменти» та МСФЗ 15 «Дохід від договорів з клієнтами». Звітним періодом, за який формується фінансова звітність, вважається період з 01 січня по 30 червня 2026 року.

Станом на 30.06.2026 р. на поточному рахунку та депозитних рахунках у банківських установах обліковуються грошові кошти на суму 2 033 тис. грн, станом на 31.12.2025 р. – 2 068 тис. грн. Поточний рахунок відкрито у зберігача активів Фонду АТ «УНІВЕРСАЛБАНК». Станом на 30.06.2026 р. з суми загальної грошових коштів у 2 033 тис. грн. на банківських депозитах утримуються грошові кошти у сумі 1 995 тис. грн.: – АТ «УКРЕКСІМБАНК» – 400 тис. грн, процентна ставка, за якою нараховуються проценти на транш, у розмірі 8,0% річних, термін погашення 24.08.2026 р.; – АТ «ІДЕЯ БАНК» – 270 тис. грн, процентна ставка, за якою нараховуються проценти на транш, у розмірі 13,5% річних, термін погашення 20.11.2026 р.; – АТ «ІДЕЯ БАНК» – 120 тис. грн, процентна ставка, за якою нараховуються проценти на транш, у розмірі 13,25% річних, термін погашення 16.08.2026 р.; – АТ «ОЩАДБАНК» – 400 тис. грн, процентна ставка, за якою нараховуються проценти на транш, у розмірі 9% річних, термін погашення 23.11.2026 р.; – АТ АКБ «ЛЬВІВ» – 400 тис. грн, процентна ставка, за якою нараховуються проценти на транш, у розмірі 12% річних, термін погашення 27.07.2026 р.; – АТ «УНІВЕРСАЛБАНК» – 400 тис. грн, процентна ставка, за якою нараховуються проценти на транш, у розмірі 8,75% річних, термін погашення 25.09.2026 р.; – АТ «УНІВЕРСАЛБАНК» – 5 тис. грн, процентна ставка, за якою нараховуються проценти на транш, у розмірі 9,5% річних, термін погашення 28.01.2027 р. За даними рейтингу надійності банків, що здійснюється рейтинговим агентством, яке внесене до Державного реєстру уповноважених рейтингових агентств НКЦПФР, банки мають кредитний рейтинг стабільного рівня. Враховуючи той факт, що строк розміщення коштів на депозитному рахунку є короткостроковий (до 6-х місяців), очікуваний кредитний збиток Фонду визнаний при оцінці цього фінансового активу становить «0». В подальшому грошові кошти та їх еквіваленти оцінюються за амортизованою собівартістю.

Звіт про рух грошових коштів — звіт, який відображає надходження і вибуття грошових коштів протягом звітного періоду в результаті операційної, інвестиційної та фінансової діяльності. Звіт про рух грошових коштів складається двома методами: прямим та непрямим. Підприємствуо складає звіт за прямим методом.

Адміністратор обирає та застосовує свої облікові політики послідовно для подібних операції, інших події або умов, якщо МСФЗ конкретно не вимагає або не дозволяє визначення категорії статей, для яких інші політики можуть бути доречними.

Торговельна та інша кредиторська заборгованість

тис. грн

Інформація щодо зобов'язань Фонду в розрізі строків погашення представлена наступним чином:

грн

Адміністратор не визнає умовні зобов'язання в звіті про фінансовий стан Фонду. Інформація про умовне зобов'язання розкривається, якщо можливість вибуття ресурсів, які втілюють у собі економічні вигоди, не є віддаленою. Адміністратор не визнає умовні активи. Стисла інформація про умовний актив розкривається, коли надходження економічних вигід є ймовірним.

Собівартість реалізації – дорівнює виробничій собівартості або відрізняється на суму нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та виробничих витрат, якщо такі є. Ця цифра потрапляє до Звіту про фінансові результати й бере участь у визначенні прибутку підприємства.

Фонд усвідомлює, що інвестиційна діяльність пов'язана з ризиками і вартість чистих активів у мінливому ринковому середовищі може суттєво змінитись унаслідок впливу суб'єк­тивних та об'єктивних чинників, вірогідність і напрям впливу яких заздалегідь точно передбачити неможливо. До таких ризиків віднесено кредитний, ринковий та ризик ліквідності. Ринковий ризик включає валютний ризик, відсотковий та інший ціновий ризик.

Управління ризиками Фондом здійснюється на основі розуміння причин виникнення ризику, кількісної оцінки його можливого впливу на вартість чистих активів та застосування інструментарію щодо його пом'якшення.

Кредитний ризик - ризик того, що одна сторона контракту про фінансовий інструмент не зможе виконати зобов'язання і це буде причиною виникнення фінансового збитку іншої сторони. Кредитний ри­зик притаманний таким фінансовим інструментам, як поточні та депозитні рахунки в банках, облігації та дебіторська заборгованість.

Основним методом оцінки кредитних ризиків Фонду є оцінка кредитоспроможності контрагентів, для чого використовуються кредитні рейтинги та будь-яка інша доступна інформація щодо їх спромож­ності виконувати боргові зобов'язання.

Станом на 30.06.2026 р. кредитний ризик по фінансовим активам, що оцінюються за амортизованою собівартістю, є низьким, що підтверджується чинниками, які враховують специфіку контрагентів, загальні економічні умови та оцінку як поточного, так і прогнозного напрямків зміни умов станом на звітну дату.

Щодо депозитів

При визначенні рівня кредитного ризику фінансового активу у вигляді еквівалентів грошових коштів, розміщених на депозитних рахунках в банках були враховані, в першу чергу, дані НБУ. Відповідно до цих даних складаються рейтинги банків. За даними рейтингу надійності банків, що здійснюється рейтинговим агентством ТОВ "Кредит-Рейтинг", Fitch Ratings, ТОВ "РЕЙТИНГОВЕ АГЕНТСТВО "ЕКСПЕРТ-РЕЙТИНГ", які внесені до Державного реєстру уповноважених рейтингових агентств НКЦПФР банки мають кредитний рейтинг стабільного рівня.

Враховуючи проведений аналіз, а також що термін розміщення на депозитних вкладів складає менш трьох місяця від дати балансу, сума збитку від знецінення визначена на рівні 0 %.

Щодо облігацій внутрішньої державної позики

тис. грн

На даний час в Україні діють такі рейтингові міжнародні  компанії: "Fitch Ratings" (Fitch), "Standart & Poor's (S&P), "Moody's Investors Service" (Moody's), Rating and Investment Information, Inc. (R&I), які визначають кредитні рейтинги боргових зобов'язань України. За опублікованими даними вище зазначених рейтингових компаній, оприлюднених на сайті Міністерства фінансів України  станом на 08 березня 2024 року, кредитні рейтинги боргових зобов'язань є наступними (https://www.mof.gov.ua/uk/credit_ratings_2019-345)

Облігації внутрішньої державної позики характеризуються високою ліквідністю на ринку цінних паперів України. Цінні папери можна продати у будь який час за ринковою вартістю.

Міністерство фінансів гарантує своєчасне погашення та виплату за облігаціями внутрішнього державного боргу відповідно до умов випуску та незалежно від розміру суми вкладень. На даний момент ОВДП є кращою альтернативою аніж депозити, оскільки мають вищий рівень дохідності.

Поточні фінансові інвестиції Фонду станом на 30.06.2026 р., 31.12.2025 р.:

тис. грн

До складу поточних фінансових інвестицій станом на 30.06.2026 р. відносяться фінансові активи облігації внутрішньої державної позики, що оцінюються за справедливою вартістю, з відображенням результату переоцінки у збитку у сумі 234 тис. грн.

грн

Характеристика облігації внутрішньої державної позики в активах Фонду:

- (UA4000234223) номіналом 1 000 грн у кількості 260 шт., розмір купонного платежу 81,00 грн, номінальний рівень дохідності 16,20%.

- (UA4000229116) номіналом 1 000 грн у кількості 1 319 шт., розмір купонного платежу 94,35 грн, номінальний рівень дохідності 18,87%.

- (UA4000236228) номіналом 1 000 грн у кількості 80 шт., розмір купонного платежу 85,50 грн, номінальний рівень дохідності 17,10%.

Довгострокові фінансові інвестиції Фонду станом на 30.06.2026 р., 31.12.2025 р.:

До складу довгострокових фінансових інвестицій станом на 30.06.2026 р. відносяться фінансові активи облігації внутрішньої державної позики, що оцінюються за справедливою вартістю, з відображенням результату переоцінки у збитку у сумі 1 784 тис. грн.

- (UA4000238992) номіналом 1 000 грн у кількості 436 шт., розмір купонного платежу 80,80 грн, номінальний рівень дохідності 16,16%.

Операції в іноземній валюті обліковуються в українських гривнях за офіційним курсом обміну Національного банку України на дату проведення операцій. Монетарні активи та зобов'язання, виражені в іноземних валютах, перераховуються в гривню за відповідними курсами обміну НБУ на дату балансу. Немонетарні статті, які оцінюються за історичною собівартістю в іноземній валюті, відображаються за курсом на дату операції, немонетарні статті, які оцінюються за справедливою вартістю в іноземній валюті, відображаються за курсом на дату визначення справедливої вартості. Курсові різниці, що виникли при перерахунку за монетарними статтями, визнаються в прибутку або збитку в тому періоді, у якому вони виникають. У звітоному періоді впливу змін валютних курсів не відбувалося.

Після дати балансу у діяльності Фонду не було подій, які могли б суттєво вплинути на представлену фінансову звітність.

Витрати – це зменшення економічних вигід протягом облікового періоду у вигляді вибуття чи амортизації активів або у вигляді виникнення зобов'язань, результатом чого є зменшення чистих активів, за винятком зменшення, пов'язаного з виплатами учасникам. Витрати визнаються у звіті про прибутки та збитки за умови відповідності визначенню та одночасно з визнанням збільшення зобов'язань або зменшення активів. Витрати визнаються у звіті про прибутки та збитки, коли видатки не надають майбутніх економічних вигід або тоді та тією мірою, якою майбутні економічні вигоди не відповідають або перестають відповідати визнанню як активу у звіті про фінансовий стан. Витрати визнаються у звіті про прибутки та збитки також у тих випадках, коли виникають зобов'язання без визнання активу.

До складу професійних витрат входять витрати на професійні послуги, в т.ч. аудиторські послуги, послуги компанії з управління активами, послуги адміністратора, послуги зберігача активів, послуги торговця цінних паперів, РКО.

Справедлива вартість фінансових інструментів в порівнянні з їх балансовою вартістю

тис. грн

Адміністратор визнає фінансовий актив або фінансове зобов'язання у балансі відповідно до МСФЗ, коли і тільки коли воно стає стороною контрактних положень щодо фінансового інструмента. Операції з придбання або продажу фінансових інструментів визнаються із застосуванням обліку за датою розрахунку. За строком виконання фінансові активи та фінансові зобов’язання поділяються на поточні (зі строком виконання зобов’язань до 12 місяців) та довгострокові (зі строком виконання зобов’язань більше 12 місяців). Адміністратор класифікує фінансові активи як такі, що оцінюються у подальшому за справедливою вартістю на основі обох таких чинників: а) моделі бізнесу суб’єкта господарювання для управління фінансовими активами; та б) характеристик контрактних грошових потоків фінансового активу. Адміністратор визнає такі категорії фінансових активів: •фінансові активи, що оцінюються за справедливою вартістю, з відображенням результату переоцінки у прибутку або збитку; •фінансові активи, що оцінюються за амортизованою собівартістю. Фінансовий актив оцінюється за амортизованою собівартістю в разі одночасного дотримання обох зазначених нижче умов: (а) фінансовий актив утримується в рамках бізнес-моделі, метою якої є утримання фінансових активів для одержання договірних грошових потоків; і (б) договірні умови фінансового активу генерують у певні дати грошові потоки, котрі є суто виплатами основної суми та процентів на непогашену частку основної суми. Фінансовий актив оцінюється за справедливою вартістю через інший сукупний дохід у разі одночасного дотримання обох зазначених нижче умов: (а) фінансовий актив утримується в рамках бізнес-моделі, мета якої досягається як шляхом одержання договірних грошових потоків, так і шляхом продажу фінансових активів, і (б) договірні умови фінансового активу генерують у певні дати грошові потоки, котрі є суто виплатами основної суми та процентів на непогашену частку основної суми. Адміністратор визнає такі категорії фінансових зобов'язань: •фінансові зобов’язання, що оцінюються за амортизованою собівартістю. •фінансові зобов'язання, оцінені за справедливою вартістю, з відображенням результату переоцінки у прибутку або збитку. Під час первісного визнання фінансового активу або фінансового зобов'язання Компанія оцінює їх за їхньою справедливою вартістю. При припиненні визнання фінансового активу повністю різниця між: а) балансовою вартістю (оціненою на дату припинення визнання) та б) отриманою компенсацією (включаючи будь-який новий отриманий актив мінус будь-яке нове взяте зобов’язання) визнають у прибутку або збитку. Фінансовий актив оцінюється за амортизованою собівартістю, якщо він придбавається з метою одержання договірних грошових потоків і договірні умови фінансового активу генерують грошові потоки, котрі є суто виплатами основної суми та процентів на непогашену частку основної суми. Адміністратор визнає резерв під збитки для очікуваних кредитних збитків за фінансовим активом, який обліковується за амортизованою вартістю. Облікова політика щодо подальшої оцінки фінансових інструментів розкривається нижче у відповідних розділах облікової політики.

Фінансові витрати — це витрати на проценти та інші витрати підприємства, пов'язані із запозиченнями (тобто проценти, пов'язані з отриманням позик, за векселями, облігаціями, а також іншими короткостроковими та довгостроковими зобов'язаннями, на які нараховуються проценти). До складу фінансових витрат віднесено витрати, що виникають при дисконтуванні довгострокової дебіторської заборгованості за амортизованою собівартістю.

Інші фінансові доходи

тис. грн

Фінансові інструменти відображаються за справедливою вартістю або амортизованою вартістю залежно від їх класифікації.

Управління ризиками має першочергове значення для ведення бізнесу Фонду і є важливим елементом її діяльності. Політика управління ризиками сконцентрована на непередбачуваності фінансових ринків і націлена на мінімізацію потенційного негативного впливу на фінансові показники Фонду. Оперативний і юридичний контроль має на меті забезпечувати належне функціонування внутрішньої політики та процедур з метою мінімізації операційних і юридичних ризиків. Керівництво Адміністратора визнає, що діяльність Фонду пов’язана з фінансовими ризиками і вартість чистих активів у нестабільному ринковому середовищі може суттєво змінитись унаслідок впливу суб’єктивних чинників та об’єктивних чинників, вірогідність і напрямок впливу яких заздалегідь точно передбачити неможливо. До таких фінансових ризиків віднесено кредитний ризик, ринковий ризик та ризик ліквідності. Політика з управління ризиками орієнтована на визначення, аналіз і управління ризиками, з якими стикається Фонд, на встановлення контролю за ризиками, а також постійний моніторинг за рівнем ризиків, дотриманням встановлених обмежень та політики управління ризиками. Управління ризиками керівництвом Адміністратора здійснюється на основі розуміння причин виникнення ризику, кількісної оцінки його можливого впливу на вартість чистих активів та застосування інструментарію щодо його пом’якшення.

Адміністративні витрати

тис. грн

Проміжна фінансова звітність Фонду є фінансовою звітністю загального призначення, яка сформована з метою достовірно подання фінансового стану, фінансових результатів діяльності та грошових потоків Фонду для задоволення інформаційних потреб широкого кола користувачів при прийнятті ними економічних рішень. Концептуальною основою фінансової звітності Фонду за період з 01 січня 2026 р. по 30 червня 2026 року, є Міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ), включаючи Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку (МСБО) та Тлумачення (КТМФЗ, ПКТ), видані Радою з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (РМСБО), що офіційно оприлюдненні на веб-сайті Міністерства фінансів України. Підготовлена Адміністратором фінансова звітність чітко та без будь-яких застережень відповідає всім вимогам чинних МСФЗ з врахуванням змін, внесених РМСБО, дотримання яких забезпечує достовірне подання інформації в фінансовій звітності, а саме, доречної, достовірної, зіставної та зрозумілої інформації. При формуванні фінансової звітності Фонду керувалося також вимогами національних законодавчих та нормативних актів щодо організації і ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, які не протирічать вимогам МСФЗ.

Фінансова звітність Фонду станом на 30 червня 2026 року підготовлена на основі припущення про безперервність діяльності відповідно до вимог Міжнародних стандартів фінансової звітності. Застосування цього припущення передбачає, що Фонд продовжуватиме здійснювати свою діяльність у передбачуваному майбутньому, реалізовуватиме свої активи та виконуватиме зобов'язання у ході звичайної діяльності без намірів або необхідності суттєвого скорочення обсягів діяльності чи її припинення. При підготовці фінансової звітності управлінський персонал здійснив оцінку здатності Фонду продовжувати діяльність на безперервній основі протягом періоду не менше дванадцяти місяців після дати звітності. Така оцінка ґрунтувалася на аналізі фінансового стану Фонду, структури та якості пенсійних активів, достатності ліквідних активів для виконання поточних зобов'язань, прогнозних надходжень пенсійних внесків, очікуваних виплат учасникам, прогнозу адміністративних витрат. Управлінський персонал також врахував результати аналізу виконання Фондом вимог Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення», нормативно-правових актів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, інвестиційних обмежень, вимог щодо диверсифікації пенсійних активів, а також показників платоспроможності, ліквідності та структури інвестиційного портфеля. При оцінці безперервності діяльності було враховано поточні економічні умови в Україні, наслідки триваючої військової агресії Російської Федерації проти України, можливий вплив воєнного стану на функціонування фінансових ринків, інвестиційну активність, платоспроможність вкладників, емітентів цінних паперів та інших учасників фінансового ринку. Управлінський персонал також проаналізував потенційний вплив коливань валютних курсів, рівня інфляції, змін процентних ставок, ситуації на ринку державних та корпоративних цінних паперів, ризиків знецінення фінансових активів та можливих змін регуляторного середовища. Незважаючи на наявність зовнішніх факторів невизначеності, пов'язаних із воєнним станом та загальною макроекономічною ситуацією, діяльність Фонду продовжується у звичайному режимі. Управлінський персонал регулярно здійснює моніторинг структури інвестиційного портфеля, рівня ліквідності активів, кредитного ризику контрагентів, ринкових ризиків та ризику концентрації, а також проводить аналіз прогнозних грошових потоків з метою забезпечення своєчасного виконання зобов'язань перед учасниками Фонду. На дату затвердження цієї фінансової звітності управлінському персоналу не відомо про події чи обставини, які окремо або в сукупності можуть поставити під значний сумнів здатність Фонду продовжувати свою діяльність на безперервній основі. Відповідно, фінансова звітність підготовлена із застосуванням принципу безперервності діяльності. Разом з тим, з огляду на триваючу військову агресію проти України, можливість подальших змін економічної ситуації, коливання фінансових ринків та інші фактори, що не залежать від Фонду, остаточний масштаб їх впливу на майбутню діяльність і фінансовий стан Фонду наразі не може бути достовірно визначений. Управлінський персонал продовжує постійно аналізувати розвиток зазначених обставин та, за необхідності, вживатиме відповідних заходів для забезпечення стабільної діяльності Фонду, захисту інтересів його учасників та дотримання вимог законодавства України.

Недержавний пенсійних фонд має статус неприбуткової організації, отже не є платником податку на прибуток. Таким чином, доходи від інвестиційної діяльності з активами НПФ (дивіденди по акціях, відсотки від депозитів та облігацій, тощо) звільняються від оподаткування, що дозволяє розподіляти доходи фонду в повному обсязі між учасниками пропорційно сумі пенсійних внесків, а також реінвестувати ці кошти більш ефективно.

Адміністрування фонду виконує Приватне акціонерне товариство «Прикарпатська інвестиційна компанія «Прінком», (далі – Адміністратор) згідно з договором адміністрування від 07.04.2021 року та діє на підставі ліцензії на провадження професійної діяльності на ринку цінних паперів та діяльності у системі накопичувального пенсійного забезпечення-діяльності з адміністрування недержавних пенсійних фондів, рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 135 від 23 лютого 2021 року, строк її дії – безстрокова. Професійна діяльність на фондовому ринку-провадження діяльності з адміністрування недержавних пенсійних фондів. Місцезнаходження Адміністратора: 76019, м. Івано-Франківськ, вул. Василіянок, буд. 22. Управління активами Фонду виконує Приватне акціонерне товариство «Прикарпатська інвестиційна компанія «ПРІНКОМ» (далі – КУА) відповідно до договору на управління активами № 2 від 13.07.2005 р. та діє на підставі ліцензії серії АД № 034306, виданої Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (далі – НКЦПФР) 06.04.2012 року, строк її дії – безстрокова. Професійна діяльність на фондовому ринку – діяльність з управління активами інституційних інвесторів (діяльність з управління активами). Код за ЄДРПОУ 20542223. Місцезнаходження КУА: 76019, м. Івано-Франківськ, вул. Василіянок, буд. 22. Зберігачем Фонду є АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» (далі – Зберігач), який надає Фонду відповідні послуги згідно з договором № 4 від 12.12.2008 року. Зберігач діє на підставі ліцензії серії АД № 9075862, виданої НКЦПФР 28.09.2012 року Місцезнаходження Зберігача: 04114, м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 54/19. Код за ЄДРПОУ 21133352.

Інші фінансові доходи

                                                                                             тис. грн

Інші доходи, інші витрати

тис. грн

Проміжна фінансова звітність Фонду є фінансовою звітністю загального призначення, яка сформована з метою достовірно подання фінансового стану, фінансових результатів діяльності та грошових потоків Фонду для задоволення інформаційних потреб широкого кола користувачів при прийнятті ними економічних рішень. Концептуальною основою фінансової звітності Фонду за період з 01 січня 2026 року по 30 червня 2026 року, є Міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ), включаючи Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку (МСБО) та Тлумачення (КТМФЗ, ПКТ), видані Радою з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (РМСБО), що офіційно оприлюдненні на веб-сайті Міністерства фінансів України. Підготовлена Компанією фінансова звітність Фонду чітко та без будь-яких застережень відповідає всім вимогам чинних МСФЗ з врахуванням змін, внесених РМСБО, дотримання яких забезпечує достовірне подання інформації в фінансовій звітності, а саме, доречної, достовірної, зіставної та зрозумілої інформації. При формуванні фінансової звітності Фонду керувалося також вимогами національних законодавчих та нормативних актів щодо організації і ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, які не протирічать вимогам МСФЗ. Враховуючи положення п. Б85А, п. 27 і п. 31 МСФЗ 10 «Консолідована фінансова звітність» Фонд є інвестиційним суб’єктом господарювання і не консолідує фінансову звітність.

Ризик ліквідності – ризик того, що Фонд матиме труднощі при виконанні зобов’язань, пов’язаних із фінансовими зобов’язаннями, що погашаються шляхом поставки грошових коштів або іншого фінансового активу. Адміністратор здійснює контроль ліквідності шляхом планування поточної ліквідності. Адміністратор аналізує терміни платежів, які пов'язані з дебіторською заборгованістю та іншими фінансовими активами, зобов’язаннями, а також прогнозні потоки грошових коштів від операційної діяльності. Фінансові зобов’язання Фонда є поточними, оцінюються за номінальною вартістю та мають строки погашення наступні строки погашення: Станом на 30.06.2026 р. 9 тис. грн. – 1 - 3 місяці. Станом на 31.12.2025 р. 9 тис. грн. – 1 - 3 місяці.

Ринковий ризик – це ризик того, що справедлива вартість або майбутні грошові потоки від фінансового інструмента коливатимуться внаслідок змін ринкових цін. Ринковий ризик охоплює три типи ризику: інший ціновий ризик, валютний ризик та відсотковий ризик.

Довідка про склад, структуру та чисту вартість активів пенсійного фонду

Таблиця 1

Довідка про зміну чистої вартості пенсійних активів пенсійного фонду

Таблиця 2

Інвестиційний портфель

Таблиця 3

Адміністратор, компанія з управління активами розглядає управління капіталом як систему принципів та методів розробки і реалізації управлінських рішень, пов'язаних з оптимальним формуванням капіталу з різноманітних джерел, а також забезпеченням ефективного його використання у діяльності Фонду. Ключові питання та поточні рішення, що впливають на обсяг і структуру капіталу, а також джерела його формування, розглядаються управлінським персоналом. Механізм управління капіталом передбачає чітку постановку цілей і завдань управління капіталом, а також контроль за їх дотриманням у звітному періоді; удосконалення методики визначення й аналізу використання усіх видів капіталу; розроблення загальної стратегії управління капіталом. Управлінський персонал здійснює огляд структури капіталу на кінець кожного звітного періоду. При цьому проводиться аналіз вартості капіталу, його структура та можливі ризики. На основі отриманих висновків Фонду здійснює регулювання капіталу шляхом залучення додаткового капіталу або фінансування, а також виплати дивідендів та погашення існуючих позик. Фонд може здійснювати регулювання капіталу шляхом зміни структури капіталу. Система управління капіталом може коригуватись з урахуванням змін в операційному середовищі, тенденціях ринку або стратегії розвитку. Адміністратор, компанія з управління активами здійснює управління капіталом з метою досягнення наступних цілей: • зберегти спроможність Фонду продовжувати свою діяльність так, щоб воно і надалі забезпечувало дохід для учасників Фонду та виплати іншим зацікавленим сторонам; • забезпечити належний прибуток учасникам завдяки встановленню цін на послуги Фонда, що відповідають рівню ризику. • дотримання вимог до капіталу, встановлених регулятором, і забезпечення здатності функціонувати в якості безперервного діючого підприємства.

Збиток від операційної діяльності за період 01.01.2026 - 30.06.2026 рік становить 113 тис. грн, 01.01.2025 - 30.06.2025 рік становив 98 тис. грн.

До пов'язаних сторін або операцій з пов'язаними сторонами належать: • підприємства, які прямо або опосередковано контролюють або перебувають під контролем, або ж перебувають під спільним контролем разом з Фондом; • асоційовані компанії; • спільні підприємства, у яких Фонд є контролюючим учасником; • члени провідного управлінського персоналу Фонду; • близькі родичі особи, зазначеної вище; • компанії, що контролюють Фонд, або здійснюють суттєвий вплив, або мають суттєвий відсоток голосів у Фонді; • програми виплат по закінченні трудової діяльності працівників Фонду або будь-якого іншого суб'єкта господарювання, який є пов'язаною стороною Фонду. Перелік пов'язаних осіб Фонду станом на 30.06.2026 року: 1. Лютий Василь Іванович - Голова ради Фонду. 2. Воробець Володимир Ярославович - Секретар ради Фонду. 3. Фіщук Микола Павлович - Член ради Фонду. 4. Хом'як Олег Володимирович - Член ради Фонду. 5. Головко Лілія Іванівна - Член ради Фонду. 6. Лютий Ярослав Васильович, директор та кінцевий бенефіціар компанії з управління активами ПрАТ "Прінком". 5. Зелез Надія Богданівна, головний бухгалтер компанії з управління активами ПрАТ "Прінком". 6. ПрАТ "Прінком", код за ЄДРПОУ 20542223, компанії з управління активами (по тексту Компанія), адміністратор пенсійних фондів (по тексту Адміністратор), яка є засновником Фонду. 7. АТ "УНІВЕРСАЛБАНК", код за ЄДРПОУ 21133352, зберігач активів Фонду.

Торговельна та інша кредиторська заборгованість

тис. грн

Інформація щодо зобов'язань Фонду в розрізі строків погашення представлена наступним чином:

грн

Дебіторська заборгованість

тис. грн

Дебіторська заборгованість з нарахованих відсотків включає нараховані, але не виплачені відсотки банку згідно договорів депозитного вкладу.

Прострочена дебіторська заборгованість відсутня.

Облікові політики – це конкретні принципи, основи, домовленості, правила та практика, затверджені Радою фонду та застосовані ним при складанні та поданні фінансової звітності. При виборі облікових політик Фонд використовував таку редакцію МСФЗ, яка є актуальною на дату складання фінансової звітності. Якщо приймається рішення про дострокове застосування нововведеного МСФЗ (за умови, що МСФЗ дозволяє дострокове застосування), Рада фонду вносить доповнення до облікових політик, і вони застосовуються для складання фінансової звітності. Прийнята облікова політика Фонду застосовується послідовно для аналогічних операцій, інших подій та умов, якщо тільки конкретний МСФЗ спеціально не вимагатиме або не дозволятиме розподіл статей за категоріями, для яких можуть застосовуватися різні облікові політики. Облікова політика Фонду встановлена відповідно до Міжнародних стандартів фінансової звітності. Фінансова звітність Фонду за МСФЗ складається і подається Адміністратором Фонду згідно з ч. 6 ст. 21 Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення» Раді фонду. Перелік та назви форм фінансової звітності Фонду відповідають вимогам встановленим НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» та форми Приміток, що розроблені у відповідності до МСФЗ. Згідно МСФЗ та враховуючи НП(С)БО 1 Звіт про сукупний дохід передбачає подання витрат, визнаних у прибутку або збитку, за класифікацією, основаною на методі "функції витрат" або "собівартості реалізації", згідно з яким витрати класифікують відповідно до їх функцій як частини собівартості чи, наприклад, витрат на збут або адміністративну діяльність. Представлення грошових потоків від операційної діяльності у Звіті про рух грошових коштів здійснюється із застосуванням прямого методу, згідно з яким розкривається інформація про основні класи валових надходжень грошових коштів чи валових виплат грошових коштів. Інформація про основні види валових грошових надходжень та валових грошових виплат формується на підставі облікових записів Фонду. У зв'язку з тим, що у Фонду нормальний операційний цикл не можна чітко ідентифікувати, прийнято його тривалість вважати рівною 12 місяцям. Пенсійні активи (надалі розкрита інформація). Зобов'язання (надалі розкрита інформація). Доходи (надалі розкрита інформація). Витрати (надалі розкрита інформація).

Адміністратор визнає фінансовий актив або фінансове зобов'язання у балансі відповідно до МСФЗ, коли і тільки коли воно стає стороною контрактних положень щодо фінансового інструмента. Операції з придбання або продажу фінансових інструментів визнаються із застосуванням обліку за датою розрахунку. Під час первісного визнання фінансового активу або фінансового зобов’язання оцінює їх за їхньою справедливою вартістю плюс ( у випадку фінансового активу або фінансового зобов’язання не за справедливою вартістю з відображенням переоцінки як прибутку або збитку) операційні витрати, які безпосередньо належить до придбання або випуску фінансового активу чи фінансового зобов’язання. Витрати на здійснення операцій, які безпосередньо стосуються придбання фінансових активів або фінансових зобов’язань, які відображаються за справедливою вартістю, із відображенням переоцінки через прибуток або збиток, визначаються у складі звіту про сукупні доходи. Справедлива вартість означає суму, на яку може бути актив або виконане зобов’язання за угодою між добре проінформованими, зацікавленими та незалежними сторонами. Справедлива вартість є поточною ціною покупця для фінансових активів та поточною ціною продавця для фінансових зобов’язань, які котируються на активному ринку. Фінансовий інструмент вважається котируваним на активному ринку, якщо котирувальні ціни регулярно повідомляються фондовою біржею чи іншою установою, і якщо такі ціни відображають фактичні та регулярні ринкові угоди між незалежними сторонами. За строком виконання фінансові активи та фінансові зобов’язання поділяються на поточні (зі строком виконання зобов’язань до 12 місяців) та довгострокові (зі строком виконання зобов’язань більше 12 місяців). Товариство класифікує фінансові активи як такі, що оцінюються у подальшому або за амортизованою собівартістю, або за справедливою вартістю на основі обох таких чинників: а) моделі бізнесу суб’єкта господарювання для управління фінансовими активами; б) характеристик контрактних грошових потоків фінансового активу. При припиненні визнання фінансового активу повністю різниця між: а) балансовою вартістю (оціненою на дату припинення визнання) та б) отриманою компенсацією (включаючи будь-який новий отриманий актив мінус будь-яке нове взяте зобов’язання) визнають у прибутку або збитку. Фінансовий актив оцінюється за амортизованою собівартістю, якщо він придбавається з метою одержання договірних грошових потоків і договірні умови фінансового активу генерують грошові потоки, котрі є суто виплатами основної суми та процентів на непогашену частку основної суми. Основна сума - це справедлива вартість фінансового активу при первісному визнанні. Проценти складаються з компенсації за часову вартість грошей , за кредитний ризик, пов’язаний із заборгованістю за основною сумою протягом певного періоду, а також за інші основні ризики кредитування та витрати, а також із маржі прибутку. Товариство визнає резерв під збитки для очікуваних кредитних збитків за фінансовим активом, який обліковується за амортизованою вартістю. Облікова політика щодо подальшої оцінки фінансових інструментів розкривається нижче у відповідних розділах облікової політики.

Грошові кошти складаються з готівки в касі і депозитів до запитання. Еквіваленти грошових коштів - це короткострокові, високоліквідні інвестиції, які вільно конвертуються у відомі суми грошових коштів і яким притаманний незначний ризик зміни вартості. Грошові потоки - це надходження та вибуття грошових коштів та їх еквівалентів. Операційна діяльність - це основна діяльність суб'єкта господарювання, яка приносить дохід, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною або фінансовою діяльністю. Інвестиційна діяльність - це придбання і продаж довгострокових активів, а також інших інвестицій, які не є еквівалентами грошових коштів. Фінансова діяльність - діяльність, що спричиняє зміни розміру та складу вкладеного капіталу та запозичень суб'єкта господарювання.

Фонд визнає фінансовий актив або фінансове зобов'язання у балансі відповідно до МСФЗ, коли і тільки коли воно стає стороною контрактних положень щодо фінансового інструмента. Операції з придбання або продажу фінансових інструментів визнаються із застосуванням обліку за датою розрахунку.

Адміністратор припиняє визнання фінансових активів, коли (а) активи погашені або права на отримання грошових потоків від активів інакше втратили свою чинність, або (б) Адміністратор передав права на отримання грошових потоків від фінансових активів або уклала угоду про передачу, і при цьому (і) також передала в основному всі ризики та вигоди, пов’язані з володінням активами, або (іі) Адміністратор не передав та не залишила в основному всі ризики та вигоди володіння, але припинила здійснювати контроль. Контроль вважається збереженим, якщо контрагент не має практичної можливості повністю продати актив непов'язаній стороні без внесення додаткових обмежень на перепродаж.

Грошові кошти складаються з готівки в касі та коштів на поточних рахунках у банках. Еквіваленти грошових коштів – це короткострокові, високоліквідні інвестиції, які вільно конвертуються у відомі суми грошових коштів і яким притаманний незначний ризик зміни вартості. Інвестиція визначається зазвичай як еквівалент грошових коштів тільки в разі короткого строку погашення, наприклад, протягом не більше ніж три місяці з дати придбання. Грошові кошти та їх еквіваленти можуть утримуватися, а операції з ними проводитися в національній валюті та в іноземній валюті. Грошові кошти та їх еквіваленти визнаються за умови відповідності критеріям визнання активами. Подальша оцінка грошових коштів здійснюється за справедливою вартістю, яка дорівнює їх номінальній вартості. Подальша оцінка еквівалентів грошових коштів, представлених депозитами, здійснюється за амортизованою собівартістю. Первісна та подальша оцінка грошових коштів та їх еквівалентів в іноземній валюті здійснюється у функціональній валюті за офіційними курсами Національного банку України (НБУ). У разі обмеження права використання коштів на поточних рахунках в у банках (наприклад, у випадку призначення НБУ в банківській установі тимчасової адміністрації) ці активи можуть бути класифіковані у складі непоточних активів. У випадку прийняття НБУ рішення про ліквідацію банківської установи та відсутності ймовірності повернення грошових коштів, визнання їх як активу припиняється і їх вартість відображається у складі збитків звітного періоду.

Грошові кошти складаються з готівки в касі та коштів на поточних рахунках у банках. Еквіваленти грошових коштів – це короткострокові, високоліквідні інвестиції, які вільно конвертуються у відомі суми грошових коштів і яким притаманний незначний ризик зміни вартості. Інвестиція визначається зазвичай як еквівалент грошових коштів тільки в разі короткого строку погашення, наприклад, протягом не більше ніж три місяці з дати придбання. Грошові кошти та їх еквіваленти можуть утримуватися, а операції з ними проводитися в національній валюті та в іноземній валюті. Грошові кошти та їх еквіваленти визнаються за умови відповідності критеріям визнання активами. Подальша оцінка грошових коштів здійснюється за справедливою вартістю, яка дорівнює їх номінальній вартості. Подальша оцінка еквівалентів грошових коштів, представлених депозитами, здійснюється за амортизованою собівартістю. Первісна та подальша оцінка грошових коштів та їх еквівалентів в іноземній валюті здійснюється у функціональній валюті за офіційними курсами Національного банку України (НБУ). У разі обмеження права використання коштів на поточних рахунках в у банках (наприклад, у випадку призначення НБУ в банківській установі тимчасової адміністрації) ці активи можуть бути класифіковані у складі непоточних активів. У випадку прийняття НБУ рішення про ліквідацію банківської установи та відсутності ймовірності повернення грошових коштів, визнання їх як активу припиняється і їх вартість відображається у складі збитків звітного періоду.

Витрати – це зменшення економічних вигід протягом облікового періоду у вигляді вибуття чи амортизації активів або у вигляді виникнення зобов’язань, результатом чого є зменшення чистих активів, за винятком зменшення, пов’язаного з виплатами учасникам. Витрати визнаються у звіті про прибутки та збитки за умови відповідності визначенню та одночасно з визнанням збільшення зобов’язань або зменшення активів. Витрати негайно визнаються у звіті про прибутки та збитки, коли видатки не надають майбутніх економічних вигід або тоді та тією мірою, якою майбутні економічні вигоди не відповідають або перестають відповідати визнанню як активу у звіті про фінансовий стан. Витрати визнаються у звіті про прибутки та збитки також у тих випадках, коли виникають зобов’язання без визнання активу. Витрати, понесені у зв'язку з отриманням доходу, визнаються у тому ж періоді, що й відповідні доходи.

Справедлива вартість інвестицій, що активно обертаються на організованих фінансових ринках, розраховується на основі поточної ринкової вартості на момент закриття торгів на звітну дату. В інших випадках оцінка справедливої вартості ґрунтується на судженнях щодо передбачуваних майбутніх грошових потоків, існуючої економічної ситуації, ризиків, властивих різним фінансовим інструментам, та інших факторів з врахуванням вимог МСФЗ 13 «Оцінка справедливої вартості». Судження щодо змін справедливої вартості фінансових активів Управлінський персонал Адміністратора вважає, що облікові оцінки та припущення, які мають стосунок до оцінки фінансових інструментів, де ринкові котирування не доступні, є ключовим джерелом невизначеності оцінок, тому що: а) вони з високим ступенем ймовірності зазнають змін з плином часу, оскільки оцінки базуються на припущеннях керівництва щодо відсоткових ставок, волатильності, змін валютних курсів, показників кредитоспроможності контрагентів, коригувань під час оцінки інструментів, а також специфічних особливостей операцій; та б) вплив зміни в оцінках на активи, відображені в звіті про фінансовий стан, а також на доходи (витрати) може бути значним. Використання різних маркетингових припущень та/або методів оцінки також може мати значний вплив на передбачувану справедливу вартість. Розуміючи важливість використання облікових оцінок та припущень щодо справедливої вартості фінансових активів в разі відсутності вхідних даних першого рівня, управлінський персонал Компанії використовує оцінки та судження, що базуються на професійній компетенції співробітників Адміністратора, їх досвіді та результатах минулих подій з використанням необхідних розрахунків та моделей вартості фінансових активів. Якщо оцінка, яка базується на професійній компетенції, досвіді та розрахунках співробітників Адміністратора, є недостатньою, управлінський персонал вважає за прийнятне та необхідне залучення зовнішніх експертних оцінок щодо таких фінансових інструментів. Використання різних маркетингових припущень та/або методів оцінки також може мати значний вплив на передбачувану справедливу вартість. При проведенні оцінки Адміністратор спирається не лише на показники звітності, а й на інші суттєві фактори, що можуть вплинути на оцінку суб’єкта господарювання. Адміністратор веде облік фінансових активів за справедливою вартістю з відображенням результату переоцінки у прибутку або збитку (боргові цінні папери, що утримуються до продажу) та відображенням результату переоцінки через інший сукупний дохід (довгострокові інвестиції). Справедлива вартість – це ціна, яка була б отримана від продажу активу або сплачена за зобов’язанням при звичайній операції між учасниками ринку на дату оцінки. Найкращим свідченням справедливої вартості є ціна на активному ринку. Активний ринок – це ринок, на якому операції щодо активів і зобов’язань мають місце із достатньою частотою та в достатніх обсягах для того, щоб забезпечити інформацію щодо ціноутворення на поточній основі. Адміністратор вважає активним ринком для оцінки пакету акцій такий ринок, на якому протягом хоча б 50% торгових днів на біржах є попит (заявки на купівлю) в об’ємі не менш ніж кількість акцій в пакеті, що оцінюється. Справедлива вартість фінансових інструментів, що торгуються на активному ринку, вимірюється як добуток ціни котирування на ринку за окремим активом або зобов’язанням та їх кількості, що утримується Біржею. Це стосується активів, які обліковуються за справедливою вартістю на періодичній основі, якщо Компанія: (а) управляє групою фінансових активів та фінансових зобов’язань на основі чистої позиції за певним ринковим або кредитним ризиком певного контрагента, відповідно до внутрішньої стратегії інвестування та управління ризиками; (б) надає інформацію за групами активів та зобов’язань ключовому управлінському персоналу; та (в) ринкові ризики, включаючи термін їх впливу на фінансові активи і фінансові зобов’язання по суті є рівнозначними. Методи оцінки, зокрема, моделі дисконтованих грошових потоків або моделі, що ґрунтуються на нещодавніх операціях на ринку на загальних умовах або на фінансових даних об’єктів інвестицій, застосовуються для оцінки справедливої вартості для певних фінансових інструментів, щодо яких відсутня зовнішня ринкова інформація щодо ціноутворення. Оцінки справедливої вартості аналізуються за рівнями ієрархії справедливої вартості наступним чином: • рівень 1 – це оцінки за цінами котирування (без застосування коригувань) на активних ринках для ідентичних активів та зобов’язань; • рівень 2 – це методики оцінки з усіма суттєвими параметрами, наявними для спостереження за активами та зобов’язаннями, безпосередньо (тобто, ціни) або опосередковано (тобто, визначені на основі цін), та • рівень 3 – це оцінки, які не базуються виключно на наявних на ринку даних. При переході з рівня на рівень ієрархії справедливої вартості рівень вважається таким, що мав місце станом на кінець звітного періоду. Якщо зменшення справедливої вартості доступного для продажу фінансового активу визнано в іншому сукупному прибутку, і при цьому мається об’єктивне свідчення знецінення активу, то накопичений збиток, визнаний у складі іншого сукупного доходу, повинен бути виключений зі складу капіталу і визнаний у прибутку чи збитку як коригування при декласифікації, навіть якщо визнання фінансового активу не було припинено. Сума накопиченого збитку, виключена з капіталу і визнана у прибутку чи збитку, являє собою різницю між витратами на придбання активу (за вирахуванням отриманих виплат основної суми та амортизації) та поточною справедливою вартістю, від знецінення цього фінансового активу, раніше визнаного в прибутку чи збитку. Кращим свідченням справедливої вартості фінансових активів, що призначені для продажу, є ціни котирування на активному ринку. АТ «Українська біржа», ПАТ «Фондова біржа ПФТС» та АТ «Фондова Біржа «Перспектива» вважаються біржами, що формують головний та найсприятливіший ринок фінансових інструментів (вхідні дані 1-го рівня ієрархії оцінки справедливої вартості). Справедлива вартість цінних паперів, які внесені до біржового списку бірж, оцінюється за мінімальним біржовим курсом серед трьох бірж на останній робочий день звітного періоду. У разі відсутності визначеного біржового курсу на всіх біржах для розрахунку справедливої вартості береться максимальне котирування купівлі (з НКД) за останній день звітного періоду серед трьох бірж (last best bid або остання офіційне котирування). У разі неможливості отримання інформації за останній робочий день звітного періоду в такій же послідовності розглядається торгова інформація кожного попереднього робочого дня (починаючи з оцінки за біржовим курсом). Значення біржового курсу та котирувань, які використовуються для цілей оцінювання активів, округлюються до двох знаків після коми. Якщо ринок для фінансового інструменту не є активним, Адміністратор визначає справедливу вартість, застосовуючи метод оцінювання та встановлює якою була б ціна операції на дату оцінки в обміні між незалежними сторонами в звичайній бізнес-операції з максимальним використанням ринкових показників (вхідні дані 2-го або 3-го рівнів ієрархії оцінки справедливої вартості). Можливе застосування останніх ринкових операцій між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами (якщо це доступне) або посилання на поточну справедливу вартість іншого інструмента, який в основному є подібним. У разі, коли наявної останньої інформації недостатньо, щоб визначити справедливу вартість, або коли існує широкий діапазон можливих оцінок справедливої вартості, найкращою оцінкою справедливої вартості у цьому діапазоні вважається собівартість.

Процентні доходи визнаються при нарахуванні процентів (з використанням методу ефективного відсотка, який являє собою відповідну ставку, яка застосовується для дисконтування очікуваних майбутніх надходжень грошових коштів протягом очікуваного строку корисної служби фінансового інструменту до балансової вартості фінансового активу). Процентний дохід включається до фінансового доходу у звіті про сукупний дохід. До складу фінансових доходів можуть відносяться доходи, що виникають при обліку ОВДП за амортизованою вартістю, накопичений купонний дохід та доходи, що виникають при дисконтуванні наданих безвідсоткових фінансових позик.

Адміністратор класифікує фінансові активи як такі, що оцінюються у подальшому за справедливою вартістю на основі обох таких чинників: а) моделі бізнесу суб’єкта господарювання для управління фінансовими активами; та б) характеристик контрактних грошових потоків фінансового активу. Адміністратор визнає такі категорії фінансових активів: • фінансові активи, що оцінюються за справедливою вартістю, з відображенням результату переоцінки у прибутку або збитку; • фінансові активи, що оцінюються за амортизованою собівартістю. Фінансовий актив оцінюється за амортизованою собівартістю в разі одночасного дотримання обох зазначених нижче умов: (а) фінансовий актив утримується в рамках бізнес-моделі, метою якої є утримання фінансових активів для одержання договірних грошових потоків; і (б) договірні умови фінансового активу генерують у певні дати грошові потоки, котрі є суто виплатами основної суми та процентів на непогашену частку основної суми. Фінансовий актив оцінюється за справедливою вартістю через інший сукупний дохід у разі одночасного дотримання обох зазначених нижче умов: (а) фінансовий актив утримується в рамках бізнес-моделі, мета якої досягається як шляхом одержання договірних грошових потоків, так і шляхом продажу фінансових активів, і (б) договірні умови фінансового активу генерують у певні дати грошові потоки, котрі є суто виплатами основної суми та процентів на непогашену частку основної суми.

Адміністратор визнає фінансовий актив або фінансове зобов'язання у балансі відповідно до МСФЗ, коли і тільки коли воно стає стороною контрактних положень щодо фінансового інструмента. Операції з придбання або продажу фінансових інструментів визнаються із застосуванням обліку за датою розрахунку. Фінансовий інструмент вважається котируваним на активному ринку, якщо котирувальні ціни регулярно повідомляються фондовою біржею чи іншою установою, і якщо такі ціни відображають фактичні та регулярні ринкові угоди між незалежними сторонами. За строком виконання фінансові активи та фінансові зобов’язання поділяються на поточні (зі строком виконання зобов’язань до 12 місяців) та довгострокові (зі строком виконання зобов’язань більше 12 місяців).

Фінансові активи, що оцінюються за справедливою вартістю, з відображенням результату переоцінки у прибутку або збитку До фінансових активів, що оцінюються за справедливою вартістю, з відображенням результату переоцінки у прибутку або збитку, відносяться акції та паї (частки) господарських товариств. Цінні папери за справедливою вартістю, зміни якої відносяться на фінансовий результат, обліковуються за справедливою вартістю. Після первісного визнання Адміністратор оцінює їх за справедливою вартістю. Справедлива вартість акцій, які внесені до біржового списку, оцінюється за біржовим курсом організатора торгівлі. Якщо акції мають обіг більш як на одному організаторі торгівлі, при розрахунку вартості активів такі інструменти оцінюються за курсом на основному ринку для цього активу або, за відсутності основного ринку, на найсприятливішому ринку для нього. За відсутності свідчень на користь протилежного, ринок, на якому Адміністратор зазвичай здійснює операцію продажу активу, приймається за основний ринок або, за відсутності основного ринку, за найсприятливіший ринок. Для оцінки акцій, що входять до складу активів Адміністратор та не перебувають у біржовому списку організатора торгівлі, та паїв (часток) господарських товариств за обмежених обставин наближеною оцінкою справедливої вартості може бути собівартість. Це може бути тоді, коли наявної останньої інформації недостатньо, щоб визначити справедливу вартість, або коли існує широкий діапазон можливих оцінок справедливої вартості, а собівартість є найкращою оцінкою справедливої вартості у цьому діапазоні. Справедлива вартість акцій, обіг яких зупинено, у тому числі цінних паперів емітентів, які включені до Списку емітентів, що мають ознаки фіктивності, визначається із урахуванням наявності строків відновлення обігу таких цінних паперів, наявності фінансової звітності таких емітентів, результатів їх діяльності, очікування надходження майбутніх економічних вигід. При оцінці справедливої вартості активів застосовуються методи оцінки вартості, які відповідають обставинам та для яких є достатньо даних, щоб оцінити справедливу вартість, максимізуючи використання доречних відкритих даних та мінімізуючи використання закритих вхідних даних. Для визначення справедливої вартості певних фінансових інструментів, щодо яких відсутня інформація про ринкові ціни із зовнішніх джерел, використовуються такі методики оцінки, як модель дисконтування грошових потоків, оціночні моделі, що базуються на даних про останні угоди, здійснені між непов’язаними сторонами, або аналіз фінансової інформації про об’єкти інвестування. Застосування методик оцінки може вимагати припущень, що не підкріплені ринковими даними. У цій фінансовій звітності інформація розкривається у тих випадках, коли заміна будь-якого такого припущення можливим альтернативним варіантом може призвести до суттєвої зміни суми прибутку, доходів, загальної суми активів чи зобов’язань Проценти, зароблені за цінними паперами за справедливою вартістю, зміни якої відносяться на фінансовий результат, розраховуються з використанням методу ефективної процентної ставки і показуються у прибутку чи збитку за рік як процентний дохід. Дивіденди включаються до дивідендного доходу у складі іншого операційного доходу в момент встановлення права Фонду на одержання виплати дивідендів і якщо існує ймовірність отримання дивідендів. Усі інші елементи змін справедливої вартості та прибуток або збиток від припинення визнання обліковуються у прибутку чи збитку за рік як прибуток за вирахуванням збитків від цінних паперів за справедливою вартістю, зміни якої відносяться на фінансовий результат, за період, в якому він виникає. Якщо є підстави вважати, що балансова вартість суттєво відрізняється від справедливої, Адміністратор визначає справедливу вартість за допомогою інших методів оцінки. Відхилення можуть бути зумовлені значними змінами у фінансовому стані емітента та/або змінами кон’юнктури ринків, на яких емітент здійснює свою діяльність, а також змінами у кон’юнктурі фондового ринку. Прибуток або збиток за фінансовим активом або фінансовим зобов'язанням, що оцінюється за справедливою вартістю, визнається у прибутку або збитку, за винятком випадків, коли він є інвестицією в інструмент капіталу і Компанія вирішило скористатися можливістю подавати прибутки і збитки за таким інструментом в іншому сукупному доході.

Кредиторська заборгованість визнається як зобов’язання тоді, коли Фонд стає стороною за договором та, внаслідок цього, набуває юридичне зобов’язання щодо сплати грошових коштів. Під поточними зобов’язаннями мається на увазі обов’язок Фонду передати економічний ресурс внаслідок минулих подій. При цьому управлінський персонал Адміністратора не має безумовного права відстрочити погашення зобов’язання протягом щонайменше дванадцяти місяців після звітного періоду. Довгострокові зобов’язання – зобов’язання Фонду, строк погашення яких більший ніж 12 місяців. До поточних зобов’язань, при умові їх відповідності критеріям визнання, як правило, відносяться:- поточна кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги;- поточна кредиторська заборгованість за розрахунками з бюджетом;- поточна кредиторська заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями;- інші поточні зобов'язання, в тому числі зобов’язання по поверненню коштів гарантійного забезпечення учасникам строкового ринку за їх вимогою. Поточну кредиторську заборгованість без встановленої ставки відсотку Адміністратор первісно оцінює за сумою договору або рахунка фактури. Кредиторська заборгованість обліковується згідно із вищевикладеними принципами за амортизованою собівартістю із застосуванням методу ефективної ставки відсотка.

Операції в іноземній валюті обліковуються в українських гривнях за офіційним курсом обміну Національного банку України на дату проведення операцій. Монетарні активи та зобов’язання, виражені в іноземних валютах, перераховуються в гривню за відповідними курсами обміну НБУ на дату балансу. Немонетарні статті в іноземній валюті, які оцінюються за амортизованою собівартістю та за справедливою вартістю відображаються за курсом на дату проведення оцінки. Курсові різниці, що виникли при перерахунку за монетарними статтями, визнаються в прибутку або збитку в тому періоді, у якому вони виникають.

Функціональною валютою Товариства є українська гривня, яка, маючи статус національної валюти України, найкращим чином відображає економічний зміст більшості операцій, що проводить Товариство та пов’язаних з цим обставин, що впливають на її діяльність. Українська гривня є також валютою надання даних окремої фінансової звітності. Всі показники окремої фінансової звітності округлюються до цілих тисяч гривень.

До фінансових активів, що оцінюються за амортизованою собівартістю, Адміністратор відносить депозити, дебіторську заборгованість, у тому числі позики та боргові цінні папери, що утримуються до погашення. Після первісного визнання Адміністратор оцінює їх за амортизованою собівартістю, застосовуючи метод ефективного відсотка. Застосовуючи аналіз дисконтованих грошових потоків, Адміністратор використовує одну чи кілька ставок дисконту, котрі відповідають переважаючим на ринку нормам доходу для фінансових інструментів, які мають в основному подібні умови і характеристики, включаючи кредитну якість інструмента, залишок строку, протягом якого ставка відсотка за контрактом є фіксованою, а також залишок строку до погашення основної суми та валюту, в якій здійснюватимуться платежі. Адміністратор оцінює станом на кожну звітну дату резерв під збитки за фінансовим інструментом у розмірі, що дорівнює:- 12-місячним очікуваним кредитним збиткам у разі, якщо кредитний ризик на звітну дату не зазнав значного зростання з моменту первісного визнання;- очікуваним кредитним збиткам за весь строк дії фінансового інструменту, якщо кредитний ризик за таким фінансовим інструментом значно зріс із моменту первісного визнання. У випадку фінансових активів кредитним збитком є теперішня вартість різниці між договірними грошовими потоками, належними до сплати на користь Фонду за договором; і грошовими потоками, які Фонд очікує одержати на свою користь. Станом на кожну звітну дату Адміністратор оцінює, чи зазнав кредитний ризик за фінансовим інструментом значного зростання з моменту первісного визнання. При виконанні такої оцінки Адміністратор замість зміни суми очікуваних кредитних збитків використовує зміну ризику настання дефолту (невиконання зобов'язань) протягом очікуваного строку дії фінансового інструмента. Для виконання такої оцінки Адміністратор порівнює ризик настання дефолту (невиконання зобов'язань) за фінансовим інструментом станом на звітну дату з ризиком настання дефолту за фінансовим інструментом станом на дату первісного визнання, і враховує при цьому обґрунтовано необхідну та підтверджувану інформацію, що є доступною без надмірних витрат або зусиль, і вказує на значне зростання кредитного ризику з моменту первісного визнання. Адміністратор може зробити припущення про те, що кредитний ризик за фінансовим інструментом не зазнав значного зростання з моменту первісного визнання, якщо було з'ясовано, що фінансовий інструмент має низький рівень кредитного ризику станом на звітну дату. У випадку фінансового активу, що є кредитно-знеціненим станом на звітну дату, але не є придбаним або створеним кредитно-знеціненим фінансовим активом, Адміністратор оцінює очікувані кредитні збитки як різницю між валовою балансовою вартістю активу та теперішньою вартістю очікуваних майбутніх грошових потоків, дисконтованою за первісною ефективною ставкою відсотка за фінансовим активом. Будь-яке коригування визнається в прибутку або збитку як прибуток або збиток від зменшення корисності. У своїй роботі Адміністратор застосовує для оцінювання очікуваних кредитних збитків практичні прийоми, що відповідають принципам, наведеним у пункті 5.5.17 МСФЗ 9. Залежно від ситуації керівництво Адміністратор використовує для оцінювання 12-місячних очікуваних кредитних збитків або очікуваних кредитних збитків за весь строк дії за фінансовими активами свій власний досвід кредитних збитків за торговельною дебіторською заборгованістю.

На кожну звітну дату Адміністратор оцінює, чи є якась ознака того, що корисність активу може зменшитися. Адміністратор зменшує балансову вартість активу до суми його очікуваного відшкодування, якщо сума очікуваного відшкодування активу менша від його балансової вартості. Таке зменшення визнається в прибутках чи збитках, якщо актив не обліковується за переоціненою вартістю згідно МСБО 16. Збиток від зменшення корисності, визнаний для активу (за винятком гудвілу) в попередніх періодах, Адміністратор сторнує у разі якщо змінилися попередні оцінки, застосовані для визначення суми очікуваного відшкодування. Після визнання збитку від зменшення корисності амортизація основних засобів коригується в майбутніх періодах з метою розподілення переглянутої балансової вартості необоротного активу на систематичній основі протягом строку корисного використання.

Фінансовий актив вважається знеціненим, і збитки від знецінення визнаються Адміністратором, якщо є об’єктивне свідчення того, що внаслідок однієї або кількох подій, які відбулися після первісного визнання активу, частина відсотків, дивідендів або основної суми фінансового активу не буде виплачена повністю. Об’єктивне свідчення знецінення може включати такі події: а) значні фінансові труднощі емітента або контрагента; б) порушення контракту, таке як невиконання зобов’язань чи прострочування платежів відсотків або основної суми; в) порушення проти контрагента справи про банкрутство; г) зникнення активного ринку для фінансового активу внаслідок фінансових труднощів. Щомісяця Адміністратор аналізує, чи існує об’єктивне свідчення знецінення фінансового активу, і, у разі виявлення, проводить переоцінку або припинення визнання фінансового активу. Балансова вартість фінансового активу зменшується прямо на суму збитку від знецінення для всіх фінансових активів, за виключенням дебіторської заборгованості, для якої балансова вартість зменшується через використання резерву під збитки для очікуваних кредитних збитків. Зміна балансової вартості резерву визнається у складі прибутку або збитку. В тих випадках, коли дебіторська заборгованість є безнадійною, вона списується за рахунок резерву. Наступне відшкодування раніше списаних сум відноситься на рахунок резерву. Для цілей колективної оцінки на предмет знецінення фінансові активи об’єднуються у групи на основі схожих характеристик кредитного ризику. Ці характеристики враховуються при визначенні очікуваних майбутніх грошових потоків для групи таких активів та є індикаторами спроможності дебітора сплатити суми заборгованості відповідно до умов договору по активах, що оцінюються Майбутні грошові потоки в групі фінансових активів, що колективно оцінюються на предмет знецінення, розраховуються на основі передбачених договорами грошових потоків від активів та досвіду керівництва стосовно того, якою мірою ці суми стануть простроченими в результаті минулих збиткових подій і якою мірою такі прострочені суми можна буде відшкодувати. Попередній досвід коригується з урахуванням існуючих даних, що відображають вплив поточних умов, які не впливали на той період, на якому базується попередній досвід збитків, та вилучається вплив тих умов у попередньому періоді, які не існують на даний момент Якщо умови знеціненого фінансового активу, що обліковується за амортизованою вартістю, переглядаються або іншим чином змінюються внаслідок фінансових труднощів позичальника чи емітента, знецінення такого активу оцінюється із використанням ефективної процентної ставки, яка застосовувалася до зміни його умов Збитки від знецінення завжди визнаються шляхом створення резерву у сумі, необхідній для зменшення балансової вартості активу до поточної вартості очікуваних грошових потоків (без урахування майбутніх, ще не понесених кредитних збитків), дисконтованих за первісною ефективною процентною ставкою для даного активу. Розрахунок поточної вартості оціночних майбутніх грошових потоків забезпеченого заставою фінансового активу відображає грошові потоки, що можуть виникнути у результаті звернення стягнення на предмет застави за вирахуванням витрат на отримання та продаж застави незалежно від ступеня ймовірності звернення стягнення на предмет застави. Якщо у наступному періоді сума збитку від знецінення активу зменшується і це зменшення може бути об’єктивно віднесене до події, яка відбулась після визнання збитку від знецінення (наприклад, через підвищення кредитного рейтингу дебітора), то визнаний раніше збиток від знецінення сторнується шляхом коригування рахунку резерву. Сума зменшення відображається у прибутку чи збитку за рік Активи, погашення яких неможливе, списуються за рахунок відповідного резерву збитків від знецінення після завершення всіх необхідних процедур для відшкодування активу та після визначення остаточної суми збитку. Повернення раніше списаних сум кредитується на рахунок відповідного резерву збитків від знецінення у прибутку чи збитку за рік.

На кожну звітну дату Адміністратор оцінює, чи є якась ознака того, що корисність активу може зменшитися. Адміністратор зменшує балансову вартість активу до суми його очікуваного відшкодування, якщо і тільки якщо сума очікуваного відшкодування активу менша від його балансової вартості. Таке зменшення негайно визнається в прибутках чи збитках, якщо актив не обліковують за переоціненою вартістю згідно з МСБО 16. Збиток від зменшення корисності, визнаний для активу (за винятком гудвілу) в попередніх періодах, Адміністратор сторнує, якщо і тільки якщо змінилися попередні оцінки, застосовані для визначення суми очікуваного відшкодування. Після визнання збитку від зменшення корисності амортизація основних засобів коригується в майбутніх періодах з метою розподілення переглянутої балансової вартості необоротного активу на систематичній основі протягом строку корисного використання.

Недержавний пенсійних фонд має статус неприбуткової організації, отже не є платником податку на прибуток. Таким чином, доходи від інвестиційної діяльності з активами НПФ (дивіденди по акціях, відсотки від депозитів та облігацій, тощо) звільняються від оподаткування, що дозволяє розподіляти доходи фонду в повному обсязі між учасниками пропорційно сумі пенсійних внесків, а також реінвестувати ці кошти більш ефективно.

Фінансові активи, які в подальшому оцінюються за амортизованою вартістю, являють собою фінансові інструменти, утримувані для отримання договірних грошових потоків, за умови, що ці грошові потоки включають виключно виплати основної суми боргу та процентів. Процентні доходи від цих фінансових активів включаються до фінансового доходу з використанням методу ефективної процентної ставки. Будь-які прибутки або збитки, що виникають при припиненні визнання, відображаються безпосередньо у складі прибутку чи збитку в тому періоді, в якому відбулося припинення визнання фінансового активу. Нараховані процентні доходи та нараховані процентні витрати, в тому числі нарахований купонний дохід та амортизований дисконт або премія (у тому числі комісії, які переносяться на наступні періоди при первісному визнанні, якщо такі є), не відображаються окремо, а включаються до балансової вартості відповідних статей окремого звіту про фінансовий стан.

Асоційоване підприємство – це суб’єкт господарювання, на який інвестор має суттєвий вплив. Для визначення справедливої вартості фінансових активів Компанія застосовує методи, передбачені МСФЗ 13 «Оцінка справедливої вартості», зокрема, оцінки справедливої вартості за допомогою ієрархії справедливої вартості, яка відображає значущість вхідних даних, використаних при складанні оцінок. Ієрархія справедливої вартості має такі рівні: а) ціни котирувань (некориговані) на активних ринках для ідентичних активів або зобов'язань (рівень 1); б) вхідні дані, інші ніж ціни котирувань, що увійшли у рівень 1, які спостерігаються для активу або зобов'язання або прямо (тобто як ціни), або опосередковано (тобто отримані на підставі цін) (рівень 2); в) вхідні дані для активу чи зобов'язання, що не ґрунтуються на даних ринку, які можна спостерігати (неспостережні вхідні дані) (рівень 3). Адміністратор докладає зусиль для максимального використання джерел, передбачених рівнем 1 та рівнем 2 і мінімізує застосування даних рівня 3 (у разі відсутності відкритих даних з перших двох рівнів джерел).

До фінансових активів, що оцінюються за справедливою вартістю, з відображенням результату переоцінки у прибутку або збитку, відносяться акції та паї (частки) господарських товариств. Після первісного визнання Адміністратор оцінює їх за справедливою вартістю. Справедлива вартість акцій, які внесені до біржового списку, оцінюється за біржовим курсом організатора торгівлі. Якщо акції мають обіг більш як на одному організаторі торгівлі, при розрахунку вартості активів такі інструменти оцінюються за курсом на основному ринку для цього активу або, за відсутності основного ринку, на найсприятливішому ринку для нього. За відсутності свідчень на користь протилежного, ринок, на якому Компанія зазвичай здійснює операцію продажу активу, приймається за основний ринок або, за відсутності основного ринку, за найсприятливіший ринок. При оцінці справедливої вартості активів застосовуються методи оцінки вартості, які відповідають обставинам та для яких є достатньо даних, щоб оцінити справедливу вартість, максимізуючи використання доречних відкритих даних та мінімізуючи використання закритих вхідних даних. Якщо є підстави вважати, що балансова вартість суттєво відрізняється від справедливої, Адміністратор визначає справедливу вартість за допомогою інших методів оцінки. Відхилення можуть бути зумовлені значними змінами у фінансовому стані емітента та/або змінами кон’юнктури ринків, на яких емітент здійснює свою діяльність, а також змінами у кон’юнктурі фондового ринку. Справедлива вартість акцій, обіг яких зупинено, у тому числі цінних паперів емітентів, які включені до Списку емітентів, що мають ознаки фіктивності, визначається із урахуванням наявності строків відновлення обігу таких цінних паперів, наявності фінансової звітності таких емітентів, результатів їх діяльності, очікування надходження майбутніх економічних вигід.

Фінансова оренда – це оренда, за якою передаються в основному всі ризики та винагороди, пов'язані з правом власності на актив. Фонд як орендатор на початку строку оренди визнає фінансову оренду як активи та зобов'язання за сумами, що дорівнюють справедливій вартості орендованого майна на початок оренди або (якщо вони менші за справедливу вартість) за теперішньою вартістю мінімальних орендних платежів. Мінімальні орендні платежі розподіляються між фінансовими витратами та зменшенням непогашених зобов'язань. Фінансові витрати розподіляються на кожен період таким чином, щоб забезпечити сталу періодичну ставку відсотка на залишок зобов'язань. Непередбачені орендні платежі відображаються як витрати в тих періодах, у яких вони були понесені. Політика нарахування амортизації на орендовані активи, що амортизуються, узгоджена із стандартною політикою Фонда щодо подібних активів.

До фінансових активів, що оцінюються за амортизованою собівартістю, Компанія відносить депозити, дебіторську заборгованість. Після первісного визнання Фонд оцінює їх за амортизованою собівартістю, застосовуючи метод ефективного відсотка. Застосовуючи аналіз дисконтованих грошових потоків, Фонд використовує одну чи кілька ставок дисконту, котрі відповідають переважаючим на ринку нормам доходу для фінансових інструментів, які мають в основному подібні умови і характеристики, включаючи кредитну якість інструмента, залишок строку, протягом якого ставка відсотка за контрактом є фіксованою, а також залишок строку до погашення основної суми та валюту, в якій здійснюватимуться платежі. Фонд поділяє дебіторську заборгованість на поточну та довгострокову. Поточна дебіторська заборгованість – сума дебіторської заборгованості, яка виникає в ході нормального операційного циклу або буде погашена протягом дванадцяти місяців з дати балансу. Поточна дебіторська заборгованість відноситься до оборотних активів Фонду. Облік дебіторської заборгованості здійснюється в розрізі контрагентів та укладених з ними договорів. Довгострокова дебіторська заборгованість – сума дебіторської заборгованості, яка не виникає в ході нормального операційного циклу та буде погашена після дванадцяти місяців з дати балансу. Частина довгострокової дебіторської заборгованості, яка підлягає погашенню протягом дванадцяти місяців з дати балансу, відображається на ту саму дату в складі поточної дебіторської заборгованості. Дебіторська заборгованість визнається у звіті про фінансовий стан тоді і лише тоді, коли Фонд стає стороною контрактних відношень щодо цього інструменту. Первісна оцінка дебіторської заборгованості здійснюється за справедливою вартістю, яка дорівнює вартості погашення, тобто сумі очікуваних контрактних грошових потоків на дату оцінки. Якщо є об’єктивне свідчення того, що відбувся збиток від зменшення корисності, балансова вартість активу зменшується на суму таких збитків із застосуванням рахунку резервів Фонд оцінює станом на кожну звітну дату резерв під збитки за фінансовим інструментом у розмірі, що дорівнює: – 12-місячним очікуваним кредитним збиткам у разі, якщо кредитний ризик на звітну дату не зазнав значного зростання з моменту первісного визнання; – очікуваним кредитним збиткам за весь строк дії фінансового інструменту, якщо кредитний ризик за таким фінансовим інструментом значно зріс із моменту первісного визнання. У випадку фінансових активів кредитним збитком є теперішня вартість різниці між договірними грошовими потоками, належними до сплати на користь Фонду за договором; і грошовими потоками, які Фонд очікує одержати на свою користь. Станом на кожну звітну дату Фонд оцінює, чи зазнав кредитний ризик за фінансовим інструментом значного зростання з моменту первісного визнання. При виконанні такої оцінки Фонд замість зміни суми очікуваних кредитних збитків використовує зміну ризику настання дефолту (невиконання зобов'язань) протягом очікуваного строку дії фінансового інструмента. Для виконання такої оцінки Компанія порівнює ризик настання дефолту (невиконання зобов'язань) за фінансовим інструментом станом на звітну дату з ризиком настання дефолту за фінансовим інструментом станом на дату первісного визнання, і враховує при цьому обґрунтовано необхідну та підтверджувану інформацію, що є доступною без надмірних витрат або зусиль, і вказує на значне зростання кредитного ризику з моменту первісного визнання. Фонд може зробити припущення про те, що кредитний ризик за фінансовим інструментом не зазнав значного зростання з моменту первісного визнання, якщо було з'ясовано, що фінансовий інструмент має низький рівень кредитного ризику станом на звітну дату. У випадку фінансового активу, що є кредитно-знеціненим станом на звітну дату, але не є придбаним або створеним кредитно-знеціненим фінансовим активом, Фонд оцінює очікувані кредитні збитки як різницю між валовою балансовою вартістю активу та теперішньою вартістю очікуваних майбутніх грошових потоків, дисконтованою за первісною ефективною ставкою відсотка за фінансовим активом. Будь-яке коригування визнається в прибутку або збитку як прибуток або збиток від зменшення корисності. Резерв на покриття збитків від зменшення корисності визначається як різниця між балансовою вартістю та теперішньою вартістю очікуваних майбутніх грошових потоків. Визначення суми резерву на покриття збитків від зменшення корисності відбувається на основі аналізу дебіторів та відображає суму, яка, на думку керівництва, достатня для покриття понесених збитків. Для фінансових активів, які є істотними, резерви створюються на основі індивідуальної оцінки окремих дебіторів, для фінансових активів, суми яких індивідуально не є істотними – на основі групової оцінки. Фактори, які Фонд розглядає при визначенні того, чи є у нього об’єктивні свідчення наявності збитків від зменшення корисності, включають інформацію про тенденції непогашення заборгованості у строк, ліквідність, платоспроможність боржника. Для групи дебіторів такими факторами є негативні зміни у стані платежів позичальників у групі, таких як збільшення кількості прострочених платежів; негативні економічні умови у галузі або географічному регіоні. У своїй роботі Компанія застосовує для оцінювання очікуваних кредитних збитків практичні прийоми, що відповідають принципам, наведеним у пункті 5.5.17 МСФЗ 9 «Фінансові інструменти». Залежно від ситуації керівництво Фонд використовує для оцінювання 12-місячних очікуваних кредитних збитків або очікуваних кредитних збитків за весь строк дії за фінансовими активами свій власний досвід кредитних збитків за торговельною дебіторською заборгованістю. Для оцінювання кредитних збитків за депозитами Фонд використовує диверсифікацію за строками розміщення депозитів, рейтингом банків за ступенем надійності, отриману з відкритих джерел, інформацію щодо банківської установи, опубліковану на сайті Національного банку України, рейтингових агентств: – при розміщенні депозиту в банку з високою надійністю (інвестиційний рівень рейтингу uaAAA, uaAA, uaA, uaBBB та банки, що мають прогноз «стабільний», що присвоюється рейтинговими агентствами, які внесені до Державного реєстру уповноважених рейтингових агентств НКЦПФР) на дату розміщення коштів резерв збитків розраховується в залежності від строку та умов розміщення (при розміщенні від 1 до 6 місяців – розмір збитку складає – «0%», від 6 місяців до 1 року – «1%», більше 1 року – «2%» від суми розміщення; – при розміщенні депозиту в банку з більш низьким кредитним рейтингом (спекулятивний рівень рейтингу, що присвоюється рейтинговими агентствами, які внесені до Державного реєстру уповноважених рейтингових агентств НКЦПФР) на дату розміщення коштів резерв збитку розраховується у розмірі від «5%» до «15%» в залежності від розміру ризику.

Забезпечення визнаються, коли Фонд має теперішню заборгованість (юридичну або конструктивну) внаслідок минулої події, існує ймовірність (тобто більше можливо, ніж неможливо), що погашення зобов'язання вимагатиме вибуття ресурсів, котрі втілюють у собі економічні вигоди, і можна достовірно оцінити суму зобов'язання.

Адміністратор здійснює рекласифікацію фінансових активів тоді й лише тоді, коли вона змінює свою бізнес-модель управління фінансовими активами. Адміністратор застосовує рекласифікацію перспективно з дати рекласифікації та не перераховує жодні раніше визнані прибутки, збитки або відсоток. У разі рекласифікації фінансового активу, що оцінюється за справедливою вартістю через прибуток або збиток до категорії тих, що оцінюються за амортизованою собівартістю, його справедлива вартість визначається на дату рекласифікації та стає його новою валовою балансовою вартістю. У разі рекласифікації фінансового активу, що оцінюється за амортизованою собівартістю до категорії тих, що оцінюються за справедливою вартістю через прибуток або збиток, його справедлива вартість оцінюється станом на дату рекласифікації. Будь-який прибуток або збиток, що виник із різниці між попередньою амортизованою собівартістю фінансового активу та його справедливою вартістю, визнається в прибутку або збитку. У разі рекласифікації фінансового активу, що оцінюється за амортизованою собівартістю до категорії тих, що оцінюються за справедливою вартістю через інший сукупний дохід, його справедлива вартість оцінюється станом на дату рекласифікації. Будь-який прибуток або збиток, що виник із різниці між попередньою амортизованою собівартістю фінансового активу та його справедливою вартістю, визнається в іншому сукупному доході. У разі рекласифікації фінансового активу, що оцінюється за справедливою вартістю через інший сукупний дохід в категорію тих, що оцінюються за амортизованою собівартістю фінансовий актив рекласифіковується за своєю справедливою вартістю станом на дату рекласифікації. Адміністратор не рекласифікує похідний інструмент з категорії інструментів, що оцінюються за справедливою вартістю, зміни якої відображаються у складі прибутку або збитку», протягом періоду володіння ним або поки цей інструмент знаходиться в обігу.

Прибуток або збиток за фінансовим активом або фінансовим зобов'язанням, що оцінюється за справедливою вартістю, визнається у прибутку або збитку, за винятком випадків, коли він є інвестицією в інструмент капіталу і Адміністратор вирішив скористатися можливістю подавати прибутки і збитки за таким інструментом в іншому сукупному доході.

Дохід від продажу фінансових активів визнається у прибутку або збитку в разі задоволення всіх наведених далі умов: а) Фонд передає договірні права на одержання грошових потоків від такого фінансового активу; б) Фонд передав покупцеві ризики та переваги від володіння, пов’язані з фінансовим активів; в) за Фондом не залишається ані подальша участь управлінського персоналу у формі, яка зазвичай пов’язана з володінням, ані ефективний контроль за проданими фінансовими інструментами, інвестиційною нерухомістю або іншими активами; г) суму доходу можна достовірно оцінити; д) ймовірно, що до Фонду надійдуть економічні вигоди, пов’язані з операцією; та е) витрати, які були або будуть понесені у зв’язку з операцією, можна достовірно оцінити.

У разі обмеження права використання коштів на поточних рахунках в у банках (наприклад, у випадку призначення НБУ в банківській установі тимчасової адміністрації) ці активи можуть бути класифіковані у складі непоточних активів. У випадку прийняття НБУ рішення про ліквідацію банківської установи та відсутності ймовірності повернення грошових коштів, визнання їх як активу припиняється і їх вартість відображається у складі збитків звітного періоду.

Фонд не складає звіт за сегментами.

Кредиторська заборгованість визнається як зобов’язання тоді, коли Фонд стає стороною за договором та, внаслідок цього, набуває юридичне зобов’язання щодо сплати грошових коштів. Під поточними зобов’язаннями мається на увазі обов’язок Фонду передати економічний ресурс внаслідок минулих подій. При цьому управлінський персонал Компанії не має безумовного права відстрочити погашення зобов’язання протягом щонайменше дванадцяти місяців після звітного періоду. Довгострокові зобов’язання – зобов’язання Фонду, строк погашення яких більший ніж 12 місяців. До поточних зобов’язань, при умові їх відповідності критеріям визнання, як правило, відносяться:- поточна кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги;- поточна кредиторська заборгованість за розрахунками з бюджетом;- поточна кредиторська заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями;- інші поточні зобов'язання, в тому числі зобов’язання по поверненню коштів гарантійного забезпечення учасникам строкового ринку за їх вимогою. Поточну кредиторську заборгованість без встановленої ставки відсотку Адміністратор первісно оцінює за сумою договору або рахунка фактури. Кредиторська заборгованість обліковується згідно із вищевикладеними принципами за амортизованою собівартістю із застосуванням методу ефективної ставки відсотка.

До фінансових активів, що оцінюються за амортизованою собівартістю, Компанія відносить депозити, дебіторську заборгованість. Після первісного визнання Фонд оцінює їх за амортизованою собівартістю, застосовуючи метод ефективного відсотка. Застосовуючи аналіз дисконтованих грошових потоків, Фонд використовує одну чи кілька ставок дисконту, котрі відповідають переважаючим на ринку нормам доходу для фінансових інструментів, які мають в основному подібні умови і характеристики, включаючи кредитну якість інструмента, залишок строку, протягом якого ставка відсотка за контрактом є фіксованою, а також залишок строку до погашення основної суми та валюту, в якій здійснюватимуться платежі. Фонд поділяє дебіторську заборгованість на поточну та довгострокову. Поточна дебіторська заборгованість – сума дебіторської заборгованості, яка виникає в ході нормального операційного циклу або буде погашена протягом дванадцяти місяців з дати балансу. Поточна дебіторська заборгованість відноситься до оборотних активів Фонду. Облік дебіторської заборгованості здійснюється в розрізі контрагентів та укладених з ними договорів. Довгострокова дебіторська заборгованість – сума дебіторської заборгованості, яка не виникає в ході нормального операційного циклу та буде погашена після дванадцяти місяців з дати балансу. Частина довгострокової дебіторської заборгованості, яка підлягає погашенню протягом дванадцяти місяців з дати балансу, відображається на ту саму дату в складі поточної дебіторської заборгованості. Дебіторська заборгованість визнається у звіті про фінансовий стан тоді і лише тоді, коли Фонд стає стороною контрактних відношень щодо цього інструменту. Первісна оцінка дебіторської заборгованості здійснюється за справедливою вартістю, яка дорівнює вартості погашення, тобто сумі очікуваних контрактних грошових потоків на дату оцінки. Якщо є об’єктивне свідчення того, що відбувся збиток від зменшення корисності, балансова вартість активу зменшується на суму таких збитків із застосуванням рахунку резервів Фонд оцінює станом на кожну звітну дату резерв під збитки за фінансовим інструментом у розмірі, що дорівнює: – 12-місячним очікуваним кредитним збиткам у разі, якщо кредитний ризик на звітну дату не зазнав значного зростання з моменту первісного визнання; – очікуваним кредитним збиткам за весь строк дії фінансового інструменту, якщо кредитний ризик за таким фінансовим інструментом значно зріс із моменту первісного визнання. У випадку фінансових активів кредитним збитком є теперішня вартість різниці між договірними грошовими потоками, належними до сплати на користь Фонду за договором; і грошовими потоками, які Фонд очікує одержати на свою користь. Станом на кожну звітну дату Фонд оцінює, чи зазнав кредитний ризик за фінансовим інструментом значного зростання з моменту первісного визнання. При виконанні такої оцінки Фонд замість зміни суми очікуваних кредитних збитків використовує зміну ризику настання дефолту (невиконання зобов'язань) протягом очікуваного строку дії фінансового інструмента. Для виконання такої оцінки Компанія порівнює ризик настання дефолту (невиконання зобов'язань) за фінансовим інструментом станом на звітну дату з ризиком настання дефолту за фінансовим інструментом станом на дату первісного визнання, і враховує при цьому обґрунтовано необхідну та підтверджувану інформацію, що є доступною без надмірних витрат або зусиль, і вказує на значне зростання кредитного ризику з моменту первісного визнання. Фонд може зробити припущення про те, що кредитний ризик за фінансовим інструментом не зазнав значного зростання з моменту первісного визнання, якщо було з'ясовано, що фінансовий інструмент має низький рівень кредитного ризику станом на звітну дату. У випадку фінансового активу, що є кредитно-знеціненим станом на звітну дату, але не є придбаним або створеним кредитно-знеціненим фінансовим активом, Фонд оцінює очікувані кредитні збитки як різницю між валовою балансовою вартістю активу та теперішньою вартістю очікуваних майбутніх грошових потоків, дисконтованою за первісною ефективною ставкою відсотка за фінансовим активом. Будь-яке коригування визнається в прибутку або збитку як прибуток або збиток від зменшення корисності. Резерв на покриття збитків від зменшення корисності визначається як різниця між балансовою вартістю та теперішньою вартістю очікуваних майбутніх грошових потоків. Визначення суми резерву на покриття збитків від зменшення корисності відбувається на основі аналізу дебіторів та відображає суму, яка, на думку керівництва, достатня для покриття понесених збитків. Для фінансових активів, які є істотними, резерви створюються на основі індивідуальної оцінки окремих дебіторів, для фінансових активів, суми яких індивідуально не є істотними – на основі групової оцінки. Фактори, які Фонд розглядає при визначенні того, чи є у нього об’єктивні свідчення наявності збитків від зменшення корисності, включають інформацію про тенденції непогашення заборгованості у строк, ліквідність, платоспроможність боржника. Для групи дебіторів такими факторами є негативні зміни у стані платежів позичальників у групі, таких як збільшення кількості прострочених платежів; негативні економічні умови у галузі або географічному регіоні. У своїй роботі Компанія застосовує для оцінювання очікуваних кредитних збитків практичні прийоми, що відповідають принципам, наведеним у пункті 5.5.17 МСФЗ 9 «Фінансові інструменти». Залежно від ситуації керівництво Фонд використовує для оцінювання 12-місячних очікуваних кредитних збитків або очікуваних кредитних збитків за весь строк дії за фінансовими активами свій власний досвід кредитних збитків за торговельною дебіторською заборгованістю. Для оцінювання кредитних збитків за депозитами Фонд використовує диверсифікацію за строками розміщення депозитів, рейтингом банків за ступенем надійності, отриману з відкритих джерел, інформацію щодо банківської установи, опубліковану на сайті Національного банку України, рейтингових агентств: – при розміщенні депозиту в банку з високою надійністю (інвестиційний рівень рейтингу uaAAA, uaAA, uaA, uaBBB та банки, що мають прогноз «стабільний», що присвоюється рейтинговими агентствами, які внесені до Державного реєстру уповноважених рейтингових агентств НКЦПФР) на дату розміщення коштів резерв збитків розраховується в залежності від строку та умов розміщення (при розміщенні від 1 до 6 місяців – розмір збитку складає – «0%», від 6 місяців до 1 року – «1%», більше 1 року – «2%» від суми розміщення; – при розміщенні депозиту в банку з більш низьким кредитним рейтингом (спекулятивний рівень рейтингу, що присвоюється рейтинговими агентствами, які внесені до Державного реєстру уповноважених рейтингових агентств НКЦПФР) на дату розміщення коштів резерв збитку розраховується у розмірі від «5%» до «15%» в залежності від розміру ризику.

Справедлива вартість акцій, які внесені до біржового списку, оцінюється за біржовим курсом організатора торгівлі. Якщо акції мають обіг більш як на одному організаторі торгівлі, при розрахунку вартості активів такі інструменти оцінюються за курсом на основному ринку для цього активу або, за відсутності основного ринку, на найсприятливішому ринку для нього. За відсутності свідчень на користь протилежного, ринок, на якому Адміністратор зазвичай здійснює операцію продажу активу, приймається за основний ринок або, за відсутності основного ринку, за найсприятливіший ринок. При оцінці справедливої вартості активів застосовуються методи оцінки вартості, які відповідають обставинам та для яких є достатньо даних, щоб оцінити справедливу вартість, максимізуючи використання доречних відкритих даних та мінімізуючи використання закритих вхідних даних. Якщо є підстави вважати, що балансова вартість суттєво відрізняється від справедливої, Адміністратор визначає справедливу вартість за допомогою інших методів оцінки. Відхилення можуть бути зумовлені значними змінами у фінансовому стані емітента та/або змінами кон’юнктури ринків, на яких емітент здійснює свою діяльність, а також змінами у кон’юнктурі фондового ринку. Справедлива вартість акцій, обіг яких зупинено, у тому числі цінних паперів емітентів, які включені до Списку емітентів, що мають ознаки фіктивності, визначається із урахуванням наявності строків відновлення обігу таких цінних паперів, наявності фінансової звітності таких емітентів, результатів їх діяльності, очікування надходження майбутніх економічних вигід. Для визначення справедливої вартості фінансових активів (часток у статутному капіталі підприємств) Компанія із 01 січня 2019 року застосовує такі методи оцінки вартості: ринковий, витратний та дохідний підхід. Прийнятним є один метод оцінки вартості (наприклад, при оцінці актива з використанням цін котирування на активному ринку для ідентичних активів). У випадках, коли відкритих цін немає, суб’єкт господарювання оцінює справедливу вартість зобов’язання або інструменту капіталу за допомогою інших методів оцінки. Визначення справедливої вартості виконується станом на кінець звітного періоду – календарного року, півріччя або кварталу. На відповідну дату (дату визначення справедливої вартості, або дату оцінки) збираються необхідні вхідні дані. В якості вхідних даних використовується наступна інформація: баланс (форма № 1) підприємства – суб’єкта господарювання, інструмент власного капіталу якого оцінюється, станом на дату визначення справедливої вартості – кінець відповідного звітного періоду; звіт про фінансові результати (форма № 2) підприємства– суб’єкта господарювання, інструмент власного капіталу якого оцінюється, за три повних звітних періоди (роки), що передують даті визначення справедливої вартості, та ще додатково за відповідний квартал (півріччя), якщо дата визначення справедливої вартості не співпадає з кінцем календарного року; прогнозний рівень зміни індексу споживчих цін в Україні на дату на найближчі п’ять років за даними Economist Intelligence Unit (загальнодоступне посилання http://viewswire.eiu.com/index.asp, Country/Region: Ukraine) на дату визначення справедливої вартості, надалі ViewsWire EIU; «вартість кредитів за даними статистичної звітності банків України (без урахування овердрафту)» за даними НБУ (загальнодоступне посилання: https://bank.gov.ua/files/Procentlastb_KR.xls; дані суб’єкта господарювання щодо того, наскільки статутний капітал суб’єкта господарювання, інструмент власного капіталу якого оцінюється, було на дату визначення справедливої вартості сформовано повністю (тобто, чи не є на вказану дату якась частка статутного капіталу несплаченою або тимчасово вилученою).

Сторони, як правило, вважаються пов'язаними, якщо вони знаходяться під спільним контролем або одна зі сторін має можливість контролювати іншу сторони або може мати значний вплив на рішення, які вона приймає з питань фінансово-господарської діяльності, або здійснювати над нею спільний контроль. При розгляді взаємовідносин із кожною з можливих пов'язаних сторін до уваги береться економічний зміст таких взаємовідносин, а не лише їхня юридична форма. До пов'язаних сторін або операцій з пов'язаними сторонами належать: • підприємства, які прямо або опосередковано контролюють або перебувають під контролем, або ж перебувають під спільним контролем разом з Фондом; • асоційовані компанії; • спільні підприємства, у яких Фонд є контролюючим учасником; • члени провідного управлінського персоналу Фонду; • близькі родичі особи, зазначеної вище; • компанії, що контролюють Фонд, або здійснюють суттєвий вплив, або мають суттєвий відсоток голосів у Фонді; • програми виплат по закінченні трудової діяльності працівників Фонду або будь-якого іншого суб'єкта господарювання, який є пов'язаною стороною Фонду. У ході своєї звичайної діяльності Фонд проводить операції з пов’язаними сторонами. Відповідно до МСФЗ 9, фінансові інструменти повинні первісно відображатися за справедливою вартістю. За відсутності активного ринку для таких операцій для того, щоб визначити, чи здійснювались операції за ринковими чи неринковими процентними ставками, використовуються професійні судження.

НЕПІДПРИЄМНИЦЬКЕ ТОВАРИСТВО ВІДКРИТИЙ НЕДЕРЖАВНИЙ ПЕНСІЙНИЙ ФОНД "ПРИКАРПАТТЯ", Приватне акціонерне товариство "Прикарпатська інвестиційна компанія "Прінком"

НЕПІДПРИЄМНИЦЬКЕ ТОВАРИСТВО ВІДКРИТИЙ НЕДЕРЖАВНИЙ ПЕНСІЙНИЙ ФОНД "ПРИКАРПАТТЯ" Фонд включено до державного реєстру фінансових установ, які надають фінансові послуги на ринку недержавного пенсійного забезпечення 24.05.2005 року, реєстраційний номер 12101561.

Недержавний пенсійний фонд

Україна

вулиця Василіянок, буд. 22, оф. 300, м. ІВАНО-ФРАНКІВСЬК, ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА обл., 76019, Україна

вулиця Василіянок, буд. 22, оф. 300, м. ІВАНО-ФРАНКІВСЬК, ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА обл., 76019, Україна

Непідприємницьке товариство Відкритий недержавний пенсійний фонд «Прикарпаття» (далі – Фонд) є юридичною особою з моменту його державної реєстрації, яка не має на меті одержання прибутку для його наступного отримання засновником Фонду. Вид Фонду – відкритий, тобто це недержавний пенсійний фонд, засновниками якого можуть бути будь-які юридичні особи (крім тих, діяльність яких фінансується за рахунок державного бюджету України чи місцевих бюджетів). Фонд має самостійний баланс, рахунки у зберігача, печатку, штампи та бланки зі своїм найме¬нуванням, власну символіку. Виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців – дата та номер запису про проведення державної реєстрації недержавного пенсійного фонду: 16.02.2005 р. № 11191020000000920. Фонд включено до державного реєстру фінансових установ, які надають фінансові послуги на ринку недержавного пенсійного забезпечення 24.05.2005 року, реєстраційний номер 12101561. Фонд створений для провадження діяльності з недержавного пенсійного забезпечення шляхом накопичення пенсійних внесків на користь учасників Фонду з подальшим управлінням пенсійними активами, а також здійснення пенсійних виплат учасникам Фонду у визначеному Законом України «Про недержавне пенсійне забезпечення» від 09.07.2003 р. № 1057-IV порядку. Предметом діяльності Фонду є сукупність організаційних, юридичних та інших передбачених чинним законодавством України дій, спрямованих на здійснення недер¬жавного пенсійного забезпечення учасників Фонду, з метою отримання ними додаткових до загальнообов'язкового державного пенсійного страхування пенсійних виплат. Органами управління Фонду є Загальні збори засновників та Рада фонду. Створення інших органів управління Фонду заборонено. Рада фонду є єдиним регулярно діючим органом управління Фондом, що здійснює контроль за поточною діяльністю Фонду та вирішує основні питання його роботи. Засідання Ради фонду проводяться періодично (не рідше ніж раз на квартал). Учасниками Фонду є фізичні особи, на користь яких сплачуються (сплачувалися) пенсійні внески до Фонду і які мають право на отримання пенсійних виплат або отримують такі виплати на умовах і в порядку, визначених пенсійним контрактом та договором про виплату. Кількість учасників станом на 30.06.2026 р. становить 2 921 осіб. Кількість учасників станом на 31.12.2025 р. становить 2 922 особи. Вкладники фонду Вкладниками Фонду є юридичні та фізичні особи що сплачують пенсійні внески до Фонду на рахунки учасників. Вкладники роблять до Фонду внески на добровільних умовах. Порядок укладення пенсійних контрактів з Фондом Пенсійний контракт є договором між Фондом та його вкладником, який укладається від імені Фонду Адміністратором та згідно з яким здійснюється недержавне пенсійне забезпечення учасника Фонду за рахунок пенсійних внесків такого вкладника. Пенсійні схеми, порядок внесення змін до них та їх скасування Умови та порядок недержавного пенсійного забезпечення, що здійснюється Фондом, визначаються пенсійними схемами, які розробляються з дотриманням вимог Закону «Про недержавне пенсійне забезпечення» та інших нормативно-правових актів з питань недержавного пенсійного забезпечення, а також статуту затвердженого Зборами засновників Фонду Протоколом №22 від 09.11.2015 року. Сума пенсійних коштів, що належить кожному учаснику Фонду, визначається множенням кількості одиниць пенсійних активів Фонду, облікованих на індивідуальному пенсійному рахунку його учасника, на чисту вартість одиниці пенсійних активів Фонду та відображається на індивідуальному пенсійному рахунку учасника Фонду. Сума пенсійних коштів усіх учасників Фонду дорівнює чистій вартості активів останнього. Чиста вартість активів Фонду, кількість одиниць його пенсійних активів та чиста вартість одиниці пенсійних активів Фонду визначаються кожного робочого дня. Пенсійні внески до Фонду Пенсійні внески – грошові кошти, сплачені вкладником до Фонду в розмірі та порядку, установленому пенсійним контрактом, укладеним з Фондом згідно з умовами обраної пенсійної схеми. Максимальний розмір пенсійних внесків не обмежується. Пенсійні внески сплачуються лише в національній валюті України, а у випадках, передбачених законодавством України, в іноземній валюті за офіційним обмінним курсом Національного банку України, що діяв на момент сплати, шляхом безготівкових розрахунків. Юридичні особи сплачують пенсійні внески лише в безготівковій формі. Пенсійні внески сплачуються перерахуванням відповідних грошових сум на поточні рахунки Фонду у його Зберігача. Розмір та порядок сплати пенсійних внесків встановлюється пенсійним контрактом відповідно до обраної пенсійної схеми. Пенсійні активи Фонду Пенсійні активи – активи Фонду, сформовані виключно внаслідок пов'язаної з провадженням ним діяльності з недержавного пенсійного забезпечення. Пенсійні активи Фонду складаються із: 1) активів у грошових коштах; 2) активів у цінних паперах; 3) інших активів згідно із законодавством. Інвестиційна діяльність з активами Фонду здійснюється відповідно до його Інвестиційної декларації затвердженою радою Фонду Протоколом № 45 від 18.02.2013 року та вимог Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення». Інвестиційна декларація Інвестиційна декларація є документом, який визначає інвестиційну політику Фонду. В Інвестиційній декларації відображаються основні напрями інвестування активів Фонду та об¬меження інвестиційної діяльності з пенсійними активами, встановлені у межах загальних вимог, визначених Законом «Про недержавне пенсійне забезпечення». Інвестиційна декларація Фонду та зміни до неї розробляються і затверджуються Радою фонду. Використання пенсійних активів Фонду Пенсійні активи, що накопичуються у Фонді, використовуються для цілей його інвестиційної діяльності, виконання зобов'язань Фондом перед його учасниками та оплати витрат, пов'язаних зі здійсненням недержавного пенсійного забезпечення з урахуванням обмежень, встановлених законодавством. Адміністрування фонду виконує Приватне акціонерне товариство «Прикарпатська інвестиційна компанія «Прінком», (далі – Адміністратор) згідно з договором адміністрування від 07.04.2021 року та діє на підставі ліцензії на провадження професійної діяльності на ринку цінних паперів та діяльності у системі накопичувального пенсійного забезпечення-діяльності з адміністрування недержавних пенсійних фондів, рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 135 від 23 лютого 2021 року, строк її дії – безстрокова. Професійна діяльність на фондовому ринку-провадження діяльності з адміністрування недержавних пенсійних фондів. Місцезнаходження Адміністратора: 76019, м. Івано-Франківськ, вул. Василіянок, будинок 22. Управління активами Фонду виконує Приватне акціонерне товариство «Прикарпатська інвестиційна компанія «ПРІНКОМ» (далі – КУА) відповідно до договору на управління активами № 2 від 13.07.2005 р. та діє на підставі ліцензії серії АД № 034306, виданої Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (далі – НКЦПФР) 06.04.2012 року, строк її дії – безстрокова. Професійна діяльність на фондовому ринку – діяльність з управління активами інституційних інвесторів (діяльність з управління активами). Код за ЄДРПОУ 20542223. Місцезнаходження КУА: 76019, м. Івано-Франківськ, вул. Василіянок, будинок 22. Зберігачем Фонду є АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» (далі – Зберігач), який надає Фонду відповідні послуги згідно з договором № 4 від 12.12.2008 року. Зберігач діє на підставі ліцензії серії АД № 9075862, виданої НКЦПФР 28.09.2012 року Код за ЄДРПОУ 21133352. Місцезнаходження Зберігача: 04114, м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 54/19.

Підготовлена Адміністратором фінансова звітність чітко та без будь-яких застережень відповідає всім вимогам чинних МСФЗ з врахуванням змін, внесених РМСБО, дотримання яких забезпечує достовірне подання інформації в фінансовій звітності, а саме, доречної, достовірної, зіставної та зрозумілої інформації.

Фінансова звітність Фонду станом на 30 червня 2026 року підготовлена на основі припущення про безперервність діяльності відповідно до вимог Міжнародних стандартів фінансової звітності. Застосування цього припущення передбачає, що Фонд продовжуватиме здійснювати свою діяльність у передбачуваному майбутньому, реалізовуватиме свої активи та виконуватиме зобов'язання у ході звичайної діяльності без намірів або необхідності суттєвого скорочення обсягів діяльності чи її припинення. При підготовці фінансової звітності управлінський персонал здійснив оцінку здатності Фонду продовжувати діяльність на безперервній основі протягом періоду не менше дванадцяти місяців після дати звітності. Така оцінка ґрунтувалася на аналізі фінансового стану Фонду, структури та якості пенсійних активів, достатності ліквідних активів для виконання поточних зобов'язань, прогнозних надходжень пенсійних внесків, очікуваних виплат учасникам, прогнозу адміністративних витрат. Управлінський персонал також врахував результати аналізу виконання Фондом вимог Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення», нормативно-правових актів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, інвестиційних обмежень, вимог щодо диверсифікації пенсійних активів, а також показників платоспроможності, ліквідності та структури інвестиційного портфеля. При оцінці безперервності діяльності було враховано поточні економічні умови в Україні, наслідки триваючої військової агресії Російської Федерації проти України, можливий вплив воєнного стану на функціонування фінансових ринків, інвестиційну активність, платоспроможність вкладників, емітентів цінних паперів та інших учасників фінансового ринку. Управлінський персонал також проаналізував потенційний вплив коливань валютних курсів, рівня інфляції, змін процентних ставок, ситуації на ринку державних та корпоративних цінних паперів, ризиків знецінення фінансових активів та можливих змін регуляторного середовища. Незважаючи на наявність зовнішніх факторів невизначеності, пов'язаних із воєнним станом та загальною макроекономічною ситуацією, діяльність Фонду продовжується у звичайному режимі. Управлінський персонал регулярно здійснює моніторинг структури інвестиційного портфеля, рівня ліквідності активів, кредитного ризику контрагентів, ринкових ризиків та ризику концентрації, а також проводить аналіз прогнозних грошових потоків з метою забезпечення своєчасного виконання зобов'язань перед учасниками Фонду. На дату затвердження цієї фінансової звітності управлінському персоналу не відомо про події чи обставини, які окремо або в сукупності можуть поставити під значний сумнів здатність Фонду продовжувати свою діяльність на безперервній основі. Відповідно, фінансова звітність підготовлена із застосуванням принципу безперервності діяльності. Разом з тим, з огляду на триваючу військову агресію проти України, можливість подальших змін економічної ситуації, коливання фінансових ринків та інші фактори, що не залежать від Фонду, остаточний масштаб їх впливу на майбутню діяльність і фінансовий стан Фонду наразі не може бути достовірно визначений. Управлінський персонал продовжує постійно аналізувати розвиток зазначених обставин та, за необхідності, вживатиме відповідних заходів для забезпечення стабільної діяльності Фонду, захисту інтересів його учасників та дотримання вимог законодавства України.

Під час підготовки фінансової звітності Адміністратор здійснює оцінки та припущення, які мають вплив на елементи фінансової звітності, ґрунтуючись на МСФЗ, МСБО та тлумаченнях, розроблених Комітетом з тлумачень міжнародної фінансової звітності. Оцінки та судження базуються на попередньому досвіді та інших факторах, що за існуючих обставин вважаються обґрунтованими і за результатами яких приймаються судження щодо балансової вартості активів та зобов'язань. Хоча ці розрахунки базуються на наявній у керівництва Адміністратора інформації про поточні події, фактичні результати можуть зрештою відрізнятися від цих розрахунків. Області, де такі судження є особливо важливими, області, що характеризуються високим рівнем складності, та області, у яких припущення й розрахунки мають велике значення для підготовки фінансової звітності за МСФЗ, наведені нижче. Судження щодо операцій, подій або умов за відсутності конкретних МСФЗ Якщо немає МСФЗ, який конкретно застосовується до операції, іншої події або умови, застосовуються судження під час розроблення та застосування облікової політики, щоб інформація була доречною для потреб користувачів для прийняття економічних рішень та достовірною, у тому значенні, що фінансова звітність: - подає достовірно фінансовий стан, фінансові результати діяльності та грошові потоки Фонду; - відображає економічну сутність операцій, інших подій або умов, а не лише юридичну форму; - є нейтральною, тобто вільною від упереджень; - є повною в усіх суттєвих аспектах. Під час формування судження враховується прийнятність наведених далі джерел у низхідному порядку: а) вимоги в МСФЗ, де ідеться про подібні та пов'язані з ними питання; б) визначення, критерії визнання та концепції оцінки активів, зобов'язань, доходів та витрат у Концептуальній основі фінансової звітності. Під час формування судження враховуються крайні положення інших органів, що розробляють та затверджують стандарти, які застосовують подібну концептуальну основу для розроблення стандартів, іншу професійну літературу з обліку та прийняті галузеві практики, тією мірою, якою вони не суперечать вищезазначеним джерелам. Операції, що не регламентуються МСФЗ Фондом не здійснювались. Судження щодо справедливої вартості активів Фонду Справедлива вартість інвестицій, що активно обертаються на організованих фінансових ринках, розраховується на основі поточної ринкової вартості на момент закриття торгів на звітну дату. В інших випадках оцінка справедливої вартості ґрунтується на судженнях щодо передбачуваних майбутніх грошових потоків, існуючої економічної ситуації, ризиків, властивих різним фінансовим інструментам, та інших факторів. Для оцінки статей, включених до фінансової звітності Фонду, було використано валюту первинного економічного середовища, у якому працює Фонд (функціональна валюта). Нею є українська гривня. Судження щодо змін справедливої вартості фінансових активів Вважаємо, що облікові оцінки та припущення, які мають стосунок до оцінки фінансових інструментів, де ринкові котирування не доступні, є ключовим джерелом невизначеності оцінок, тому що: (а) вони з високим ступенем ймовірності зазнають змін з плином часу, оскільки оцінки базуються на припущеннях керівництва щодо відсоткових ставок, волатильності, змін валютних курсів, показників кредитоспроможності контрагентів, коригувань під час оцінки інструментів, а також специфічних особливостей операцій; та (б) вплив зміни в оцінках на активи, відображені в звіті про фінансовий стан, а також на доходи (витрати) може бути значним. Використання різних маркетингових припущень та/або методів оцінки також може мати значний вплив на передбачувану справедливу вартість. Судження щодо очікуваних термінів утримування фінансових інструментів Застосовується професійне судження щодо термінів утримання фінансових інструментів, що входять до складу пенсійних активів. Професійне судження за цим питанням ґрунтується на оцінці ризиків фінансового інструменту, його прибутковості й динаміці та інших факторах. Проте існують невизначеності, які можуть бути пов'язані з призупиненням обігу цінних паперів, що не є підконтрольним фактором і може суттєво вплинути на оцінку фінансових інструментів.Використання ставок дисконтування Судження щодо виявлення ознак знецінення активів Фонду Кошти, розміщені на рахунках в комерційних банках, що знаходяться в стадії ліквідації, відображаються в балансі за нульовою вартістю. Кошти, розміщені на ра¬хунках в комерційних банках, які не виконують своїх зобов'язань протягом місяця, відображаються в балансі за справедливою вартістю, яка є нижчою за номінальну. Значне й тривале зниження справедливої вартості акції банку є свідченням того, що такий фінансовий інструмент знецінений, а це призвело до винесення судження щодо його знецінення до нульової вартості. На кожну звітну дату проводиться аналіз фінансових активів на предмет наявності ознак їх знецінення. Збиток від знецінення визнається на основі власного професійного судження за наявності об'єктивних даних, що свідчать про зменшення передбачуваних майбутніх грошових потоківза даним активом у результаті однієї або кількох подій, що відбулися після визнання фінансового активу.

Адміністратор, компанія з управління активами розглядає управління капіталом як систему принципів та методів розробки і реалізації управлінських рішень, пов'язаних з оптимальним формуванням капіталу з різноманітних джерел, а також забезпеченням ефективного його використання у діяльності Фонду. Ключові питання та поточні рішення, що впливають на обсяг і структуру капіталу, а також джерела його формування, розглядаються управлінським персоналом. Механізм управління капіталом передбачає чітку постановку цілей і завдань управління капіталом, а також контроль за їх дотриманням у звітному періоді; удосконалення методики визначення й аналізу використання усіх видів капіталу; розроблення загальної стратегії управління капіталом. Управлінський персонал здійснює огляд структури капіталу на кінець кожного звітного періоду. При цьому проводиться аналіз вартості капіталу, його структура та можливі ризики. На основі отриманих висновків Фонду здійснює регулювання капіталу шляхом залучення додаткового капіталу або фінансування, а також виплати дивідендів та погашення існуючих позик. Фонд може здійснювати регулювання капіталу шляхом зміни структури капіталу. Система управління капіталом може коригуватись з урахуванням змін в операційному середовищі, тенденціях ринку або стратегії розвитку. Адміністратор, компанія з управління активами здійснює управління капіталом з метою досягнення наступних цілей: • зберегти спроможність Фонду продовжувати свою діяльність так, щоб воно і надалі забезпечувало дохід для учасників Фонду та виплати іншим зацікавленим сторонам; • забезпечити належний прибуток учасникам завдяки встановленню цін на послуги Фонда, що відповідають рівню ризику. • дотримання вимог до капіталу, встановлених регулятором, і забезпечення здатності функціонувати в якості безперервного діючого підприємства.

Управління капіталом Фонду спрямовано на досягнення наступних цілей: • зберегти спроможність Фонду продовжувати свою діяльність так, щоб воно і надалі забезпечувало дохід для учасників Фонду та виплати іншим зацікавленим сторонам; • забезпечити належний прибуток учасникам Фонда завдяки встановленню цін на послуги Фонду, що відповідають рівню ризику; • дотримання вимог до капіталу, встановлених регулятором, і забезпечення здатності Фонду функціонувати в якості безперервного діючого Фонду.

– Чисті активи Фонду станом на 30.06.2026 р. – 4 269 650,62 грн – Загальна сума надходжень пенсійних внесків до Фонду за звітний період 2026 р. – 38 300,00 грн – Інвестиційний прибуток, розподілений між учасниками Фонду за звітний період 2026 року – 153 289,26 грн – За звітний період 2026 року здійснено пенсійних виплат – 11 607,80 грн – Приріст чистих активів Фонду за звітний період 2026 року – 179 981,46 грн – Чисті активи Фонду станом на 31.12.2025 р. – 4 089 669,16 грн – Загальна сума надходжень пенсійних внесків до Фонду за звітний період 2025 р. – 106 779,89 грн – Інвестиційний прибуток, розподілений між учасниками Фонду за звітний період 2025 року – 325 529,07 грн – За звітний період 2025 року здійснено пенсійних виплат – 120 209,60 грн – Приріст чистих активів Фонду за звітний період 2025 року – 312 099,36 грн

За період з 01 січня по 30 червня 2026 року не було змін у підході до управління капіталом.

Проміжна фінансова звітність Фонду є фінансовою звітністю загального призначення, яка сформована з метою достовірно подання фінансового стану, фінансових результатів діяльності та грошових потоків Фонду для задоволення інформаційних потреб широкого кола користувачів при прийнятті ними економічних рішень. Концептуальною основою фінансової звітності Фонду за період з 01 січня 2026 року по 30 червня 2026 року, є Міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ), включаючи Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку (МСБО) та Тлумачення (КТМФЗ, ПКТ), видані Радою з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (РМСБО), що офіційно оприлюдненні на веб-сайті Міністерства фінансів України. Підготовлена Компанією фінансова звітність Фонду чітко та без будь-яких застережень відповідає всім вимогам чинних МСФЗ з врахуванням змін, внесених РМСБО, дотримання яких забезпечує достовірне подання інформації в фінансовій звітності, а саме, доречної, достовірної, зіставної та зрозумілої інформації. При формуванні фінансової звітності Фонду керувалося також вимогами національних законодавчих та нормативних актів щодо організації і ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, які не протирічать вимогам МСФЗ. Враховуючи положення п. Б85А, п. 27 і п. 31 МСФЗ 10 «Консолідована фінансова звітність» Фонд є інвестиційним суб’єктом господарювання і не консолідує фінансову звітність.

Після дати балансу у діяльності Фонду не було подій, які могли б суттєво вплинути на представлену фінансову звітність.

Фінансова звітність Фонду за: 01.01.2026 – 30.06.2026 року була затверджена рішенням Ради Фонду протоколом.

Ні засновники Фонду, ні інші особи не мають права вносити зміни до цієї фінансової звітності після її затвердження.

Подій між датою складання та затвердження фінансової звітності, які б могли вплинути на показники фінансової звітності та економічні рішення користувачів, не відбувалося.

До пов'язаних сторін або операцій з пов'язаними сторонами належать: • підприємства, які прямо або опосередковано контролюють або перебувають під контролем, або ж перебувають під спільним контролем разом з Фондом; • асоційовані компанії; • спільні підприємства, у яких Фонд є контролюючим учасником; • члени провідного управлінського персоналу Фонду; • близькі родичі особи, зазначеної вище; • компанії, що контролюють Фонд, або здійснюють суттєвий вплив, або мають суттєвий відсоток голосів у Фонді; • програми виплат по закінченні трудової діяльності працівників Фонду або будь-якого іншого суб'єкта господарювання, який є пов'язаною стороною Фонду. Перелік пов'язаних осіб Фонду станом на 30.06.2026 року: 1. Лютий Василь Іванович - Голова ради Фонду. 2. Воробець Володимир Ярославович - Секретар ради Фонду. 3. Фіщук Микола Павлович - Член ради Фонду. 4. Хом'як Олег Володимирович - Член ради Фонду. 5. Головко Лілія Іванівна - Член ради Фонду. 6. Лютий Ярослав Васильович, директор та кінцевий бенефіціар компанії з управління активами ПрАТ "Прінком". 5. Зелез Надія Богданівна, головний бухгалтер компанії з управління активами ПрАТ "Прінком". 6. ПрАТ "Прінком", код за ЄДРПОУ 20542223, компанії з управління активами (по тексту Компанія), адміністратор пенсійних фондів (по тексту Адміністратор), яка є засновником Фонду. 7. АТ "УНІВЕРСАЛБАНК", код за ЄДРПОУ 21133352, зберігач активів Фонду.

Перелік пов'язаних осіб Фонду станом на 30.06.2026 року : 1. Лютий Василь Іванович - Голова ради Фонду. 2. Воробець Володимир Ярославович - Секретар ради Фонду. 3. Фіщук Микола Павлович - Член ради Фонду. 4. Хом"як Олег Володимирович - Член ради Фонду. 5. Головко Лілія Іванівна - Член ради Фонду. 6. Лютий Ярослав Васильович, директор та кінцевий бенефіціар компанії з управління активами ПрАТ "Прінком". 5. Зелез Надія Богданівна, головний бухгалтер компанії з управління активами ПрАТ "Прінком". 6. ПрАТ "Прінком", код за ЄДРПОУ 20542223, компанії з управління активами (по тексту Компанія), адміністратор пенсійних фондів (по тексту Адміністратор), яка є засновником Фонду. 7. АТ "УНІВЕРСАЛБАНК", код за ЄДРПОУ 21133352, зберігач активів Фонду.

Станом на 30.06.2026 року : 1. ПрАТ "Прінком", код за ЄДРПОУ 20542223, компанії з управління активами (по тексту Компанія), адміністратор пенсійних фондів (по тексту Адміністратор), яка є засновником Фонду. 2. АТ "УНІВЕРСАЛБАНК", код за ЄДРПОУ 21133352, зберігач активів Фонду.

Лютий Василь Іванович - Голова ради Фонду.

Засновник фонду Приватне акціонерне товариство «Прикарпатська інвестиційна компанія «Прінком» надає послуги з управління активами згідно із договором про управління активами пенсійного фонду № 2 від 13.07.2005 р. Вартість послуг, що були надані протягом звітного періоду 01.01.2026 р. – 30.06.2026 р. склали 6 тис. грн, протягом періоду з 01.01.2025 р. – 30.06.2025 р. склали 6 тис. грн. Станом на 30 червня 2026 року заборгованість перед ПрАТ «ПРІНКОМ» складає 1 тис. грн, станом на 30 червня 2025 року заборгованість перед ПрАТ «Прінком» складала 1 тис. грн. Засновник фонду Приватне акціонерне товариство «Прикарпатська інвестиційна компанія «Прінком» надає послуги з адміністрування згідно із договором адміністрування від 07.04.2021 р. Вартість послуг, що були надані протягом звітного періоду 01.01.2026 р. – 30.06.2026 р. склали 41 тис. грн, протягом періоду 01.01.2025 р. – 30.06.2025 р. склали 38 тис. грн. Станом на 30 червня 2026 року заборгованість перед ПрАТ «ПРІНКОМ» складає 7 тис. грн, станом на 30 червня 2025 року заборгованість перед ПрАТ «ПРІНКОМ» складає 6 тис. грн.

Адміністратор класифікує фінансові активи як такі, що оцінюються у подальшому  за справедливою вартістю на основі обох таких чинників:

а) моделі бізнесу суб'єкта господарювання для управління фінансовими активами; та

б) характеристик контрактних грошових потоків фінансового активу.

Компанія визнає такі категорії фінансових активів:

* фінансові активи, що оцінюються за справедливою вартістю, з відображенням результату переоцінки у прибутку або збитку;

* фінансові активи, що оцінюються за амортизованою собівартістю.

Фінансовий актив оцінюється за амортизованою собівартістю в разі одночасного дотримання обох зазначених нижче умов:

(а) фінансовий актив утримується в рамках бізнес-моделі, метою якої є утримання фінансових активів для одержання договірних грошових потоків; і

 (б) договірні умови фінансового активу генерують у певні дати грошові потоки, котрі є суто виплатами основної суми та процентів на непогашену частку основної суми.

Фінансовий актив оцінюється за справедливою вартістю через інший сукупний дохід у разі одночасного дотримання обох зазначених нижче умов:

(а) фінансовий актив утримується в рамках бізнес-моделі, мета якої досягається як шляхом одержання договірних грошових потоків, так і шляхом продажу фінансових активів, і

(б) договірні умови фінансового активу генерують у певні дати грошові потоки, котрі є суто виплатами основної суми та процентів на непогашену частку основної суми.

При припиненні визнання фінансового активу повністю різниця між:

а) балансовою вартістю (оціненою на дату припинення визнання) та

б) отриманою компенсацією (включаючи будь-який новий отриманий актив мінус будь-яке нове взяте зобов'язання) визнають у прибутку або збитку.

Фінансовий актив оцінюється  за амортизованою собівартістю, якщо він придбавається з метою одержання договірних грошових потоків і договірні умови фінансового активу генерують  грошові потоки, котрі є суто виплатами основної суми та процентів на непогашену частку основної суми.

Адміністратор визнає резерв під збитки для очікуваних кредитних збитків за фінансовим активом, який обліковується за амортизованою вартістю.

Станом на 31.12.2025 р. на поточному рахунку та депозитних рахунках у банківських установах обліковуються за номінальною вартістю грошові кошти на суму 2 068 тис. грн, станом на 31.12.2024 р. - 1 660 тис. грн.

Поточні фінансові інвестиції Фонду станом на 30.06.2026 р., 31.12.2025 р.:

тис. грн

Довгострокові фінансові інвестиції Фонду станом на 30.06.2026 р., 31.12.2025 р.:

Дебіторська заборгованість

тис. грн

Фінансові активи на кінець звітного періоду : грошових коштів у сумі 2 033 тис. грн, облігації внутрішньої державної позики у сумі 2 235 тис. грн.

Щодо депозитів

При визначенні рівня кредитного ризику фінансового активу у вигляді еквівалентів грошових коштів, розміщених на депозитних рахунках в банках були враховані, в першу чергу, дані НБУ. Відповідно до цих даних складаються рейтинги банків. За даними рейтингу надійності банків, що здійснюється рейтинговим агентством ТОВ "Кредит-Рейтинг", Fitch Ratings, IBI Rating, ТОВ "РЕЙТИНГОВЕ АГЕНТСТВО "ЕКСПЕРТ-РЕЙТИНГ", які внесені до Державного реєстру уповноважених рейтингових агентств НКЦПФР банки мають кредитний рейтинг стабільного рівня.

Враховуючи проведений аналіз, а також що термін розміщення на депозитних вкладів складає менш трьох місяця від дати балансу, сума збитку від знецінення визначена на рівні 0 %.

Щодо облігацій внутрішньої державної позики

тис. грн

На даний час в Україні діють такі рейтингові міжнародні компанії: "Fitch Ratings" (Fitch), "Standart & Poor's (S&P), "Moody's Investors Service" (Moody's), Rating and Investment Information, Inc. (R&I), які визначають кредитні рейтинги боргових зобов'язань України. За опублікованими даними вище зазначених рейтингових компаній, оприлюднених на сайті Міністерства фінансів України станом на 08 березня 2024 року, кредитні рейтинги боргових зобов'язань є наступними (https://www.mof.gov.ua/uk/ credit_ratings_2019-345)

Кредитний ризик - ризик того, що одна сторона контракту про фінансовий інструмент не зможе виконати зобов'язання і це буде причиною виникнення фінансового збитку іншої сторони. Кредитний ризик притаманний таким фінансовим інструментам, як поточні та депозитні рахунки в банках, облігації, дебіторська заборгованість.

Основним методом оцінки кредитних ризиків Фонду є оцінка кредитоспроможності контрагентів, для чого використовуються кредитні рейтинги та будь-яка інша доступна інформація щодо їх спроможності виконувати боргові зобов'язання.

Станом на 30.06.2026 р. кредитний ризик по фінансовим активам, що оцінюються за амортизованою собівартістю, є низьким, що підтверджується чинниками, які враховують специфіку контрагентів, загальні економічні умови та оцінку як поточного, так і прогнозного напрямків зміни умов станом на звітну дату.

До заходів мінімізації впливу кредитного ризику Фонду відносить:

-встановлення внутрішнього обмеження обсягу дебіторської заборгованості в активах;

-диверсифікацію структури активів;

-аналіз платоспроможності контрагентів;

-здійснення заходів щодо недопущення наявності в активах Фонду простроченої дебіторської заборгованості.

У Фонду для внутрішньої системи заходів із запобігання та мінімізації впливу ризиків створені: система управління ризиками, внутрішній аудит (контроль).

Адміністратор використовує наступні методи управління кредитними ризиками:

-ліміти щодо боргових зобов'язань за класами фінансових інструментів;

-ліміти щодо боргових зобов'язань перед одним контрагентом (або асоційованою групою);

-ліміти щодо вкладень у фінансові інструменти в розрізі кредитних рейтингів за Національною рейтинговою шкалою;

Поточні фінансові інвестиції Фонду станом на 30.06.2026 р., 31.12.2025 р.:

тис. грн

До складу поточних фінансових інвестицій станом на 30.06.2026 р. відносяться фінансові активи облігації внутрішньої державної позики, що оцінюються за справедливою вартістю, з відображенням результату переоцінки у збитку у сумі 234 тис. грн.

грн

Характеристика облігації внутрішньої державної позики в активах Фонду:

- (UA4000234223) номіналом 1 000 грн у кількості 260 шт., розмір купонного платежу 81,00 грн, номінальний рівень дохідності 16,20%.

- (UA4000229116) номіналом 1 000 грн у кількості 1 319 шт., розмір купонного платежу 94,35 грн, номінальний рівень дохідності 18,87%.

- (UA4000236228) номіналом 1 000 грн у кількості 80 шт., розмір купонного платежу 85,50 грн, номінальний рівень дохідності 17,10%.

Довгострокові фінансові інвестиції Фонду станом на 30.06.2026 р., 31.12.2025 р.:

До складу довгострокових фінансових інвестицій станом на 30.06.2026 р. відносяться фінансові активи облігації внутрішньої державної позики, що оцінюються за справедливою вартістю, з відображенням результату переоцінки у збитку у сумі 1 784 тис. грн.

- (UA4000238992) номіналом 1 000 грн у кількості 436 шт., розмір купонного платежу 80,80 грн, номінальний рівень дохідності 16,16%.

Кредиторська заборгованість визнається як зобов’язання тоді, коли Фонд стає стороною за договором та, внаслідок цього, набуває юридичне зобов’язання щодо сплати грошових коштів. Під поточними зобов’язаннями мається на увазі обов’язок Фонду передати економічний ресурс внаслідок минулих подій. При цьому управлінський персонал Адміністратора не має безумовного права відстрочити погашення зобов’язання протягом щонайменше дванадцяти місяців після звітного періоду. Довгострокові зобов’язання – зобов’язання Фонду, строк погашення яких більший ніж 12 місяців. До поточних зобов’язань, при умові їх відповідності критеріям визнання, як правило, відносяться: - поточна кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги; - поточна кредиторська заборгованість за розрахунками з бюджетом; - поточна кредиторська заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями; - інші поточні зобов'язання, в тому числі зобов’язання по поверненню коштів гарантійного забезпечення учасникам строкового ринку за їх вимогою. Поточну кредиторську заборгованість без встановленої ставки відсотку Адміністратор первісно оцінює за сумою договору або рахунка-фактури. Кредиторська заборгованість обліковується згідно із вищевикладеними принципами за амортизованою собівартістю із застосуванням методу ефективної ставки відсотка.

Основним методом оцінки кредитних ризиків Фонду є оцінка кредитоспроможності контрагентів, для чого використовуються кредитні рейтинги та будь-яка інша доступна інформація щодо їх спромож¬ності виконувати боргові зобов'язання. Станом на 30.06.2026 р. кредитний ризик по фінансовим активам, що оцінюються за амортизованою собівартістю, є низьким, що підтверджується чинниками, які враховують специфіку контрагентів, загальні економічні умови та оцінку як поточного, так і прогнозного напрямків зміни умов станом на звітну дату.

Управління ризиками має першочергове значення для ведення бізнесу Фонду і є важливим елементом її діяльності. Політика управління ризиками сконцентрована на непередбачуваності фінансових ринків і націлена на мінімізацію потенційного негативного впливу на фінансові показники Фонду. Оперативний і юридичний контроль має на меті забезпечувати належне функціонування внутрішньої політики та процедур з метою мінімізації операційних і юридичних ризиків. Керівництво Адміністратора визнає, що діяльність Фонду пов’язана з фінансовими ризиками і вартість чистих активів у нестабільному ринковому середовищі може суттєво змінитись унаслідок впливу суб’єктивних чинників та об’єктивних чинників, вірогідність і напрямок впливу яких заздалегідь точно передбачити неможливо. До таких фінансових ризиків віднесено кредитний ризик, ринковий ризик та ризик ліквідності. Політика з управління ризиками орієнтована на визначення, аналіз і управління ризиками, з якими стикається Фонд, на встановлення контролю за ризиками, а також постійний моніторинг за рівнем ризиків, дотриманням встановлених обмежень та політики управління ризиками. Управління ризиками керівництвом Адміністратора здійснюється на основі розуміння причин виникнення ризику, кількісної оцінки його можливого впливу на вартість чистих активів та застосування інструментарію щодо його пом’якшення.

Кредитний ризик – ризик того, що одна сторона контракту про фінансовий інструмент не зможе виконати зобов’язання і це буде причиною виникнення фінансового збитку іншої сторони. Кредитний ризик притаманний таким фінансовим інструментам, як поточні та депозитні рахунки в банках, облігації, дебіторська заборгованість (в т.ч. позики). Основним методом оцінки кредитних ризиків Фонду є оцінка кредитоспроможності контрагентів, для чого використовуються кредитні рейтинги та будь-яка інша доступна інформація щодо їх спроможності виконувати боргові зобов’язання. Станом на 30.06.2026 р. кредитний ризик по фінансовим активам, що оцінюються за амортизованою собівартістю, є низьким, що підтверджується чинниками, які враховують специфіку контрагентів, загальні економічні умови та оцінку як поточного, так і прогнозного напрямків зміни умов станом на звітну дату.

Щодо депозитів. При визначенні рівня кредитного ризику фінансового активу у вигляді еквівалентів грошових коштів, розміщених на депозитних рахунках в банках були враховані, в першу чергу, дані НБУ. Відповідно до цих даних складаються рейтинги банків. За даними рейтингу надійності банків, що здійснюється рейтинговим агентством ТОВ «Кредит-Рейтинг» Fitch Ratings, які внесене до Державного реєстру уповноважених рейтингових агентств НКЦПФР банки мають кредитний рейтинг стабільного інвестиційного рівня. Враховуючи проведений аналіз, кредитний ризик визначений Компанією як дуже низький, враховуючи те, що термін розміщення на депозитних вкладів складає менш трьох місяця від дати балансу, сума збитку від знецінення визначена на рівні 0 %. Враховуючи проведений аналіз, кредитний ризик визначений Компанією як дуже низький, враховуючи те, що термін розміщення на депозитних вкладів складає менш трьох місяця від дати балансу, сума збитку від знецінення визначена на рівні 0 %. На кінець звітного періоду використовувались дані НБУ (https://bank.gov.ua/files/Fair_value/ 201803/index.html та https://bank.gov.ua/control/uk/curmetal/detail/currency?period=daily). Дані цінні папери мають характеристику довгострокових в національній валюті та мають рейтинг В з прогнозом стабільний. Облігації внутрішньої державної позики характеризуються високою ліквідністю на ринку цінних паперів України. Цінні папери можна продати у будь який час за ринковою вартістю. Міністерство фінансів гарантує своєчасне погашення та виплату за облігаціями внутрішнього державного боргу відповідно до умов випуску та незалежно від розміру суми вкладень.

Станом на 30.06.2026 р. на поточному рахунку та депозитних рахунках у банківських установах обліковуються за номінальною вартістю грошові кошти на суму 2 033 тис. грн.

Ризик ліквідності – ризик того, що Фонд матиме труднощі при виконанні зобов’язань, пов’язаних із фінансовими зобов’язаннями, що погашаються шляхом поставки грошових коштів або іншого фінансового активу.

Адміністратор здійснює контроль ліквідності шляхом планування поточної ліквідності. Адміністратор аналізує терміни платежів, які пов'язані з дебіторською заборгованістю та іншими фінансовими активами, зобов’язаннями, а також прогнозні потоки грошових коштів від операційної діяльності. Фінансові зобов’язання Фонда є поточними, оцінюються за номінальною вартістю та мають строки погашення наступні строки погашення: Станом на 30.06.2026 р. 9 тис. грн. – 1-3 місяців.

Адміністратор аналізує терміни платежів за дебіторською заборгованістю та іншими фінансовими активами, своїми зобов’язаннями, а також прогнозує потоки грошових коштів від операційної діяльності.

Валютний ризик – це ризик того, що справедлива вартість або майбутні грошові потоки від фінансового інструменту коливатимуться внаслідок змін валютних курсів.

Товариство відстежує коливання курсів валют на постійній основі та приймає оперативні рішення щодо зміни структури активів у разі необхідності. Оцінка валютних ризиків здійснюється на підставі аналізу чутливості.

Для мінімізації та контролю за валютними ризиками Товариство контролює частку активів, номінованих в іноземній валюті, у загальному обсязі активів.

Відсотковий ризик – це ризик того, що справедлива вартість або майбутні грошові потоки від фінансового інструмента коливатимуться внаслідок змін ринкових відсоткових ставок. Керівництво Компанії усвідомлює, що відсоткові ставки можуть змінюватись і це впливатиме як на доходи Фонду, так і на справедливу вартість чистих активів.

Адміністратор вважає, що головним чином зміна процентних ставок впливає на залучені кредити та позики, змінюючи або їх справедливу вартість (боргові зобов’язання з фіксованою ставкою проценту), або майбутні грошові потоки коштів за ними ( боргові зобов’язання із змінною процентною ставкою). Також може бути суттєвим зміна процентних ставок за розміщеними депозитами.

Фонд визнає, що обґрунтовано можливим є коливання ринкових ставок на ± 0,5 процентних пункти. Проведений аналіз чутливості заснований на припущенні, що всі інші параметри, зокрема валютний курс, залишатимуться незмінними, і показує можливий вплив зміни відсоткових ставок на 0,5 процентних пункти на вартість чистих активів Фонду.

Потенційний вплив на чисті активи Фонду в разі зміни відсоткової ставки на 30.06.2026 року становив 10 тис. грн.

Інший ціновий ризик – це ризик того, що справедлива вартість або майбутні грошові потоки від фінансового інструмента коливатимуться внаслідок змін ринкових цін (окрім тих, що виникають унаслідок відсоткового ризику чи валютного ризику), незалежно від того, чи спричинені вони чинниками, характерними для окремого фінансового інструмента або його емітента, чи чинниками, що впливають на всі подібні фінансові інструменти, з якими здійснюються операції на ринку.

Основним методом оцінки цінового ризику є аналіз чутливості. Серед методів пом’якшення цінового ризику Товариство використовує диверсифікацію активів та дотримання лімітів на вкладення в акції та інші фінансові інструменти з нефіксованим прибутком.

На основі аналізу історичної волатильності фондового індексу УБ, ПФТС встановлено, що інший ціновий ризик для акцій українських підприємств становить ± 8,26 % (у попередньому році ± 8,26 %). Потенційна зміна цін визначена на спостереженнях історичної волатильності дохідностей цього класу активів. Потенційна волатильність визначається як така, що відповідає стандартному відхилен-ню річних дохідностей акцій упродовж останніх п'яти років.

Потенційний вплив на чисті активи Фонда в разі зміни цінового ризику на 30.06.2026 року становив 185 тис. грн.

Ризик ліквідності – ризик того, що Фонд матиме труднощі при виконанні зобов’язань, пов’язаних із фінансовими зобов’язаннями, що погашаються шляхом поставки грошових коштів або іншого фінансового активу. Адміністратор здійснює контроль ліквідності шляхом планування поточної ліквідності. Адміністратор аналізує терміни платежів, які пов'язані з дебіторською заборгованістю та іншими фінансовими активами, зобов’язаннями, а також прогнозні потоки грошових коштів від операційної діяльності. Адміністратор здійснює контроль ліквідності шляхом планування поточної ліквідності. Товариство аналізує терміни платежів, які пов'язані з дебіторською заборгованістю та іншими фінансовими активами, зобов’язаннями, а також прогнозні потоки грошових коштів від операційної діяльності. Заходи для запобігання та мінімізації впливу ризику ліквідності - збалансованість активів за строками реалізації з зобов’язаннями за строками погашення - утримання певного обсягу активів в ліквідній формі - встановлення внутрішнього обмеження обсягу залучених коштів для фінансування діяльності - збалансування вхідних та вихідних грошових потоків - планування поточної ліквідності, розрахунки пруденційних нормативів щомісячно. Оцінка ризику ліквідності здійснюється на підставі розрахунку аналітичних показників платоспроможності та фінансової стійкості (коефіцієнт загальної ліквідності, розмір власних оборотних коштів)

Відсотковий ризик – це ризик того, що справедлива вартість або майбутні грошові потоки від фінансового інструмента коливатимуться внаслідок змін ринкових відсоткових ставок. Фонд усвідомлює, що відсоткові ставки можуть змінюватись, і це впливатиме на справедливу вартість чистих активів.

Основним методом оцінки цінового ризику є аналіз чутливості. Серед методів пом’якшення цінового ризику Адміністратор використовує диверсифікацію активів та дотримання лімітів на вкладення в акції та інші фінансові інструменти з нефіксованим прибутком.

Рівень ієрархії справедливої вартості, до якого належать оцінки справед­ливої вартості

тис. грн

Грошові кошти складаються з готівки в касі та коштів на поточних рахунках у банках. Еквіваленти грошових коштів – це короткострокові, високоліквідні інвестиції, які вільно конвертуються у відомі суми грошових коштів і яким притаманний незначний ризик зміни вартості. Інвестиція визначається зазвичай як еквівалент грошових коштів тільки в разі короткого строку погашення, наприклад, протягом не більше ніж три місяці з дати придбання. Грошові кошти та їх еквіваленти можуть утримуватися, а операції з ними проводитися в національній валюті та в іноземній валюті. Грошові кошти та їх еквіваленти визнаються за умови відповідності критеріям визнання активами. Подальша оцінка грошових коштів здійснюється за справедливою вартістю, яка дорівнює їх номінальній вартості. Подальша оцінка еквівалентів грошових коштів, представлених депозитами, здійснюється за амортизованою собівартістю. Первісна та подальша оцінка грошових коштів та їх еквівалентів в іноземній валюті здійснюється у функціональній валюті за офіційними курсами Національного банку України (НБУ). У разі обмеження права використання коштів на поточних рахунках в у банках (наприклад, у випадку призначення НБУ в банківській установі тимчасової адміністрації) ці активи можуть бути класифіковані у складі непоточних активів. У випадку прийняття НБУ рішення про ліквідацію банківської установи та відсутності ймовірності повернення грошових коштів, визнання їх як активу припиняється і їх вартість відображається у складі збитків звітного періоду.